ЗАЯВИ ПРО НАУКУ – НЕ РОЗВАГАНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Роба Брінера «Коли заяви про науку стають розвагою, наука втрачає». Він б’є на сполох, адже безтурботні заяви про результати наукових досліджень підривають довіру громадськості, оскільки, хоч би як упевнено вони звучали, їх легко оскаржити. Описуючи своє ставлення до подібних заяв, він називає їхні мотиви: потреба у підвищенні продажів книжок, підтримка науковців, бажання отримувати гранти, створення чи покращення репутації, «підігрів» інтересу до виступів, заходів тощо. Роб говорить про необхідність помірної, зваженої поведінки та скромності, які мають бути відмінними рисами академічної сфери. Опубліковані дослідження ніколи не бувають всеохоплюючими, вони насправді розповідають лише частину історії. У багатьох галузях позитивні результати, що підтверджують гіпотезу, набагато ймовірніші для публікації, ніж негативні. Тому повідомлення про результати досліджень та їх інтерпретації стосуються нерепрезентативної групи НДР із позитивними результатами, які отримують піар. Крім того, ніхто не говорить про майбутні дослідження (звісно, заздалегідь невідомо, що вони виявлять, але важливо і те, на що вони націлені). Неправильно, коли вчені порушують основні етичні принципи своєї професії, коли фармацевтичні компанії вибірково публікують лише позитивні результати випробувань ліків. Це має викликати обурення у професійній спільноті та суспільстві в цілому. Адже коли виробники автомобілів знаходять способи спотворити дані про фактичні рівні викидів, від транспортних засобів, це визнається корупцією. Але коли вчені роблять щось подібне, «роздуваючи» значення отриманих результатів та роблячи гучні заяви, ми не відносимось до них як до порушників. Нам не потрібно більше досліджень, - нам потрібні кращі дослідження, на основі поліпшених практик у сфері проведення, публікації та поширення наукових даних. Але поки стимули для кар’єрного розвитку вчених залишаються колишніми, важко собі уявити, що вони змінять свою поведінку.Детальніше: http://surl.li/qvbrpv
БЕЗПЕРЕРВНЕ ОНЛАЙН-ТЕСТУВАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти». Наголошується, що безперервне електронне оцінювання допомагає учням працювати з матеріалами курсу та зменшує прокрастинацію, а також пропонує викладачам такі переваги, як автоматичне оцінювання. Електронне оцінювання є також ефективним інструментом для залучення студентів до роботи з онлайн-матеріалами; самоорганізації (онлайн-тестування дозволяє студентам регламентувати власне навантаження, опановувати матеріал меншими частинами); зменшення прокрастинації та відмову від перевантаженості саме у період іспитів. Для здавання тестів студенти мають добре ознайомитися з матеріалами курсу, самостійно визначаючи сфери, на яких потрібно зосередитися. Електронне оцінювання підвищує активність здобувачів освіти у віртуальному навчальному середовищі, а миттєвий індивідуальний зворотний зв'язок допомагає краще підготуватися до підсумкового оцінювання. Пропонується використовувати безперервне електронне оцінювання з низькими ставками через VLE, - новий метод, який більше залучає студентів до онлайн-матеріалів, а викладачам дозволяє краще зрозуміти, які аспекти навчального модулю потребують додаткових роз’яснень. Для безперервного електронного оцінювання необхідно навчитись ефективному проектуванню онлайн-тестів у віртуальному навчальному середовищі; добре опрацювати питання академічної доброчесності; вміти формувати зацікавленість студентів. Його потрібно проводити у форматі щотижневих онлайн-тестів, інтегрованих до курсу з урахуванням його структури і складності.Детальніше: http://surl.li/fistpl
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИНа сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії». Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія - сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов'язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор'я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом'якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов'язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв'язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов'язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці. Детальніше: http://surl.li/zwilus
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬНа сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду». Автор наголошує, що від пандемії, яка зумовила нагальну потребу в онлайн-спілкуванні, до нещодавнього буму моделей штучного інтелекту для швидких та простих способів виконання рутинних і творчих завдань, академічні спільноти змушені постійно адаптувати традиційні підходи до академічної етики. Еллі наголошує на необхідності поєднання зусиль студентів, викладачів, адміністраторів ЗВО для того, щоб дискурс академічної доброчесності охоплював питання довіри, конфіденційності та співпраці спільнот. Соціальні, економічні чи технологічні обставини часто спонукають студентів сприймати один одного у першу чергу як конкурентів, а не співробітників. Це посилює загрозу академічній доброчесності і це необхідно виправляти, поставивши на перше місце довіру, співпрацю та повагу до академічної спільноти.Детальніше: http://surl.li/vnqjrc, http://surl.li/vumdtx
ПОКРАЩЕННЯ СТРАТЕГІЇ ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ На сайті платформи Studyportals опубліковано звіт «Початок роботи: як дані можуть керувати стратегією MBA». Наголошується, що навчальні програми у галузі бізнесу та менеджменту мають важливе значення, оскільки надають слухачам навички, необхідні для роботи у складному глобальному бізнес-середовищі, привчають до критичного мислення, ефективного управління бізнес-командами та фактично формують підприємницьких агентів у різних галузях економіки. Регулярний аналіз ринкових даних життєво важливий для того, щоб ці програми залишалися актуальними та ефективними. Слідкуючи за новими тенденціями, заклади вищої освіти можуть адаптувати свої портфоліо відповідно до поточних потреб студентів, підприємств і галузей. Рекомендований для ознайомлення звіт демонструє статистичні дані пошукової поведінки понад 55 мільйонів студентів, які при якісному глибокому аналізі здатні стати основою для адекватного розуміння ЗВО сучасного ландшафту їхніх програм бізнесу і менеджменту, містить практичні ідеї щодо узгодження змісту програм і потреб студентів, поради щодо покращання навчального процесу та збереження конкурентоспроможності на регіональному, національному і глобальному рівні.Детальніше: http://surl.li/gdlnpd, http://surl.li/zvaslo
ДОБІРКА КОРИСНИХ ПОРАД ІЗ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНа сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад щодо підтримки розвитку інновацій в університетському середовищі «Які інновації потрібні для процвітання вищої освіти». Наголошується, що керівники університетів повинні постійно розвивати творче середовище, в якому можуть процвітати нові ідеї, якщо вони хочуть, щоб вищі навчальні заклади були готові до майбутнього. Також йдеться про дослідників – вони мають упроваджувати інновації для досконалості наукового пошуку і вирішення глобальних проблем. Педагоги не можуть залишитись осторонь – вони повинні запроваджувати нові підходи до навчання, адже студенти мають по завершенні навчання мати навички, необхідні для найкращого працевлаштування на мінливому ринку праці. Усі мають створювати екосистему, яка формує новаторів завтрашнього дня, поєднуючи традиції та прогрес. В опублікованій колекції ресурсів, яка містить двадцять п’ять статей, розглядаються питання забезпечення провідних інновацій у ЗВО – у викладанні та дослідженнях; підтримка інноваційного навчання та студентських інновацій; створення ментального простору для стратегічних інновацій; розвиток стартапів в академічному середовищі; як використовувати інноваційне мислення та підтримувати креативність в університеті.Детальніше: http://surl.li/xhjtep, http://surl.li/lqlaxg, http://surl.li/dvmtsm
СТВОРЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАСТУПНИКА HORIZON EUROPEНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС. Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum
ШІ ТА НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.Детальніше: http://surl.li/dxmwcs
ЯК ІНТЕГРУВАТИ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму». Автор наголошує, що майбутня робота нинішніх студентів цілком залежатиме від технологій, які наразі лише зароджуються. Тому важливо найкращим чином готувати здобувачів вищої освіти до поводження з технологіями, навчати їх опановувати. Останні розробки у галузі штучного інтелекту та інших технологій (аналіз даних, віртуальна реальність тощо) створюють проблеми для сектору вищої освіти, який вже зараз повинен намагатись інтегрувати ці технології у свої навчальні програми. Є як мінімум три способи зробити це: активно використовувати новітні технології у навчальному класі (студенти вже з пандемійних часів працюють із Zoom, Teams, навчальними онлайн-платформи Aula, Brightspace, Google Classroom тощо); постійно бути у курсі технологічних розробок та безперервно інтегрувати їх навчання; наочно демонструвати їх значення у реальному світі (ШІ не обмежується уроками інформатики, перетинається з різними сферами, такими як охорона здоров'я, бізнес, фінанси, будівництво). Важливо, щоб застосовувалися концепції та технології у реальних сценаріях, що демонструють їх актуальність і значимість. Також корисно обговорити під час навчання етичні та моральні аспекти розповсюдження новітніх технологій. Слід озброїти студентів навичками та знаннями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування, адаптації та кар’єрних можливостей на робочому місці, яке постійно, сильно й стрімко модернізується. Детальніше: http://surl.li/lnztus, http://surl.li/ecsqel
«СІРІ ЗОНИ» ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Як орієнтуватися у «сірих зонах» етики штучного інтелекту». Оскільки принципи етичного використання ШІ все ще формуються, університети повинні постійно перебувати у курсі складного етичного ландшафту та брати дієву участь у розробленні правил відповідального застосування інструментів ШІ. Немає сенсу доводити, що зростання інструментів генеративного штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, є одним із найвизначніших технологічних проривів від моменту появи мережі інтернет. Педагоги та адміністратори вищої освіти стикаються зі складними етичними дилемами в частині того, як штучний інтелект інтегрується у викладання, дослідження та навчання, які необхідно своєчасно та наукращим чином вирішувати. В основі цих проблем лежить концепція «інтерпретаційної гнучкості», - термін, запозичений з теорії соціальних технологій. Вона передбачає, що технологія може мати багато значень і застосувань, сформованих різними точками зору її користувачів. Для університетів це означає, що в той час як одні вважають ШІ потужним освітнім інструментом, який дозволяє більш ефективно працювати, інші вбачають у ньому загрозу засвоєнню знань, оригінальності мислення, академічної доброчесності та етики. Лакшмі звертає увагу на наступні аспекти: етика та ризик у використанні ШІ; психологічні контракти та роль етики; роль університетів у формуванні використання ШІ; нові етичні межі. І говорить про власне рішення відмовитись від допомоги штучного інтелекту при написанні електронних листів, наукових рукописів, звітів із практики. Разом із тим, Лакшмі використовує інструменти, навчені штучним інтелектом, щоб допомогти викладачам шукати та орієнтуватися у політичних документах в університетській мережі інтранет та для пошуку нових ідей щодо оцінювання та забезпечення якості. Університети повинні зайняти проактивну позицію, керуючи сучасними технологічними та етичними перетвореннями.Детальніше: http://surl.li/vmmlkp, http://surl.li/jmblke
TGLIST.COM.UA
