НАВИЧКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іньлінь Чен «Навички штучного інтелекту для майбутніх університетських бібліотекарів». У ній наголошується, що співробітники бібліотек закладів вищої освіти повинні мати знання та відповідні навички щодо того, як етично та ефективно допомагати студентам і науково-педагогічним працівникам у використанні інструментів штучного інтелекту. Важливо від самого початку закладати у здобувачів освіти фундаментальні основи у цій сфері, адже в епоху стрімкого поширення інструментів штучного інтелекту змінюються майже усі процеси - проведення досліджень, доступу до інформації, виконання аналітичних розробок, підготовки резюме тощо. Отже, бібліотечним фахівцям необхідні упевнені навички ефективної взаємодії з ШІ для покращення бібліотечних послуг, а також підтримки дослідників в їхній адаптації до нових методологій, формування нової інформаційній грамотності. Необхідно обговорювати з читачами подвійну роль штучного інтелекту. Необхідні інвестиції в розвиток бібліотечних систем на базі штучного інтелекту, здійснення стратегічної інтеграції ГШІ у бібліотечні послуги з урахуванням пропозицій від ІТ-фахівців, науковців, освітян, студентів, інших зацікавлених осіб. Так бібліотекарі стануть не лише інформаційними експертами, а й важливими посередниками та навігаторами у сфері штучного інтелекту. Вони підтримуватимуть розвиток грамотності у галузі штучного інтелекту, його етичне використання, залишатися на передовій позиції з поширення знань у цифрову епоху.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4KFo5
ЗАХИЩЕНЕ ВІД ШІ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття «Оцінювання проектів, захищене від штучного інтелекту, завдяки адаптації до контексту». У ній наголошується, що оцінювання студентських проектів, які базуються на реальних кейсах, специфічних для конкретної установи, допомагає знизити надмірну залежність від ГШІ, вимагаючи від здобувача освіти розмірковування, співпраці, критичного мислення та усного захисту. Автори з власного досвіду пропонують поради щодо розробки ефективного оцінювання. Більшість студентів стали покладатись на штучний інтелект під час виконання письмових завдань, а коли йдеться про принципово важливі компоненти перевірки лінгвістичної компетентності це означає, що дискурсивні есе на 1000 слів, які раніше використовувалися для визначення рівня володіння мовою, наразі стали нежиттєздатними. Акцент потрібно робити на творчому та контекстно-орієнтованому оцінюванні для залучення студентів на особистісному рівні. Отже, необхідне оцінювання на основі проектного навчання, що завершується комбінованим письмовим груповим завданням та індивідуальним тестом з усного мовлення. У статті пояснюється, чому саме вибір авторів впав саме на проектне навчання; як адаптувати критерії оцінювання; якою має бути винагорода за контекстуальну обізнаність. Зрештою, навчальна програма та система оцінювання, перероблені з метою запобігання надмірній залежності від ГШІ, переключають увагу учнів з використання цього інструменту виконання письмових завдань на активну взаємодію з необхідністю вирішення контекстуального проблемного завдання. Немає сенсу карати за використання штучного інтелекту, достатньо так спрямувати завдання, щоб не було сенсу у ГШІ. Залишаючись у курсі подій, реагуючи оперативно та гнучко, можна адаптувати оцінювання результатів навчання на основі проектів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/vsBN8
ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ У РІЗНИХ ДИСЦИПЛІНАХ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Дослідження складних проблем у різних дисциплінах: міський університет Гонконгу визнає важливість міждисциплінарної співпраці для вирішення найскладніших питань світу». У ній наголошується, що більшість глобальних викликів, з якими наразі стикається людство, мають міждисциплінарний характер. З огляду на це, Міський університет Гонконгу (CityUHK) розробив міждисциплінарний підхід до досліджень та міжнародної співпраці, використання якого дозволяє вирішувати ці проблеми без обмежень окремих галузей, пропонуючи нове та креативне мислення. На практиці об’єднання різних дисциплін пов’язане з певними труднощами, тому CityUHK створив низку установ, діяльність яких зосереджена саме на міждисциплінарній роботі. Це: Академія інновацій, яка зосереджена на підприємництві та інкубує глибокотехнологічні стартапи; Гонконгський інститут чистої енергії; Гонконгський інститут штучного інтелекту для науки, Міжнародний центр наукових відкриттів та досліджень за допомогою штучного інтелекту. Ще однією ініціативою є HK Tech 300 - програма інновацій та підприємництва, організована університетом для студентів, випускників, наукових співробітників та інших осіб задля підтримки їхнього стартап-шляху. Прикладами міждисциплінарних досліджень, що вже використовуються в CityUHK, є біоінформатика (поєднання біології, інформатики та статистики для аналізу великих наборів даних) та екологічні проблеми (які поєднують екологію, хімію, біологію та політичні дослідження). «Ми хочемо принести користь людству та навчати студентів, привносячи різноманітність у студентську роботу та доносячи результати наших досліджень до решти світу». CityUHK має партнерські відносини з міжнародними установами, такими як Кембриджський університет, що дозволяє поєднувати академічні команди з різними поглядами та реалізовувати ідею «мосту між Китаєм та рештою світу». «Завдяки міждисциплінарним дослідженням, що займають центральне місце в Гонконзі, ми можемо відігравати важливу роль у зв’язку наукових установ, закладів вищої освіти, підприємців і талановитих науковців. Ми можемо зробити світ кращим завдяки потоку знань, які ми генеруємо, стати інтерфейсом азійської та західної культур».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/5ac0B
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІНа сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту». Він підготовлений у відповідь на заклик ЄвроКомісії щодо підготовки європейської стратегії використання штучного інтелекту в науці. У ньому зазначається, що Європа наразі потребує належного державного фінансування заходів по забезпеченню інклюзивного рівного доступу до інфраструктури, даних та навичок, щоб повною мірою скористатися перевагами задіяння штучного інтелекту в наукових дослідженнях. Цей тренд стрімко зростає, тому необхідно зосередити увагу на пріоритетах політики ЄС щодо штучного інтелекту в науці. Потреба в приватних інвестиціях є незаперечною, але важливо, щоб дослідницька діяльність фінансувалася за рахунок основного державного фінансування, яке буде забезпечувати рівноправність дослідників, підтримувати баланс комерційних та суспільних інтересів. Академічна спільнота повинна відігравати провідну роль у визначенні підходів та потреб щодо інфраструктури ШІ, а європейські цінності та суверенітет мають залишатись невід'ємною частиною стратегії ЄС з відповідними механізмами контролю та підтримкою етичних принципів на тлі розвитку відкритих даних та відкритої науки. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ptOLe, https://ukrintei.ua/y/NgW1c
Я ВТОМИВСЯ ВІД АКАДЕМІЧНОЇ ДОРОГИ В НІКУДИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Я втомився від академічної дороги в нікуди – але вже надто пізно з неї зійти». У ній наголошується, що для науковця, що досяг середини кар'єри, нестабільність стає нестерпною, але наявний досвід занадто великий, щоб повернутись до попередніх посад і недостатньо ресурсів для заняття керівних. Якщо ви застрягли «десь між недостатнім і недосяжним», то маєте негативний досвід подання заявки на роботу, на яку ви об’єктивно заслуговуєте (яка відповідає дослідницькому, викладацькому та лідерському досвіду), але не отримуєте нічого окрім ігнору. Автор описує особливості розвитку кар’єри науковця від самого початку – з аспірантури, посади молодшого наукового співробітника, який повний віри у систему і в те що заклад, де він працює, цінує його зусилля. Шлях, наповнений проблемами, пов’язаними з неповним фінансуванням досліджень, невдалим публікаційним досвідом та очікуванням постійної посади, дуже виснажує. Перспективні дослідження відкладаються, лабораторії закриваються, наукові керівники та постдокторанти втрачають роботу, студенти залишаються без наставників. Найм без показників – це ідеал, але на практиці визначення найкращого кандидата без них неможливе. Якщо у кожного є ступінь доктора філософії, кілька пристойних статей, стипендія, грант – як обрати лише одного з численних претендентів на посаду? Теоретично роботодавець має оцінювати «потенціал» та «придатність», але відсутність жорстких фільтрів не робить процес відбору більш справедливим, натомість ускладнюючи процес. Без прозорих, структурованих способів оцінювання кандидатів експертні комітети знов і знов повертаються до критеріїв престижу, публікацій, впливу. Потрібно змінювати підхід. Спонсори повинні почати ураховувати кар’єрну динаміку; потрібні стратегії забезпечення стабільності та перспектив для постдоків. Бо неуважне ставлення призводить до марнування не лише витрачених грошей, а й людей, їхнього потенціалу, ідей та врешті-решт - майбутнього.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Nx0tF
ОЕСР: ЕКОНОМІКА НІМЕЧЧИНИ Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження: Німеччина» із серії «Економічні дослідження ОЕСР». У ньому наголошується, що після десятиліття значного зростання, зумовленого експортом, відбулись негативні зміни в економічній динаміці, що підкреслює необхідність прискорення структурних змін. Експерти вважають, що проведена реформа фіскальних правил дозволить збільшити витрати на зменшення відставання у розвитку інфраструктури, але для забезпечення середньострокової фіскальної стійкості потрібно підвищити ефективність витрат, здійснити їх перерозподіл та розширити податкову базу. Подолання проблем зростаючого тиску на витрати, спричиненого старінням населення, вимагатиме реформування пенсійної системи, системи охорони здоров'я та системи довгострокового догляду. Спрощення й гармонізація процедур державних закупівель, покращення планування та інфраструктурні проєкти мають доповнюватися покращенням державного управління. Для забезпечення відповідності зростаючого внутрішнього попиту відповідною пропозицією, слід покрити дефіцит кваліфікованої робочої сили та зменшити високий адміністративний тиск і регуляторні бар'єри щоб підтримати конкуренцію. Сприяння регіональному розвитку вимагає кращої координації місцевої, промислової, інфраструктурної та інноваційної політики, а також покращення фінансової та адміністративної спроможності муніципалітетів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/omE5b, https://ukrintei.ua/y/l4efy, https://doi.org/10.1787/39d62aed-en
БЕЗБАР’ЄРНІСТЬВ Україні стартувала Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність - це коли можеш». Її мета полягає у всебічному просуванні принципів рівності та доступності для кожної людини, залучення громадськості та популяризація ідеї бар’єрності у рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору у співпраці ЮНІСЕФ. Міністерство освіти і науки України цьогоріч упроваджує два флагманські проєкти, спрямовані на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх - «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» і «Точка дотику». За даними національного дослідження 87% українців вважають безбар’єрність цінністю для суспільства. На першому етапі здійснюється інформаційна підтримка шести ключових напрямів безбар’єрності - фізичного, інформаційного, цифрового, суспільно-громадянського, освітнього та економічного. На другому планується залучати людей до створення доступного середовища у своїх громадах, щоб усі - незалежно від віку, статі, соціального статусу, місця проживання чи будь-яких інших ознак мали рівний доступ до участі в житті суспільства. Фінансову підтримку цим проєктам надаватиме Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/OkKhK, https://ukrintei.ua/y/XTE4l, https://ukrintei.ua/y/p5cxb
ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТІ ГШІ ТА ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Як ми використовуємо ГШІ та ВР для покращення дизайнерських навичок студентів». Це практичне керівництво з використання генеративного штучного інтелекту й доповненої реальності для покращення творчості студентів, їхнього просторового уявлення та підтримки міждисциплінарної співпраці, розроблене викладачами ряду університетів американського контитенту. Наголошується, що Генеративний штучний інтелект та доповнена реальність дозволяють поєднувати у навчальному процесі набуття теоретичних знань та практичного досвіду, заохочувати більш глибокі дослідження та готувати студентів до майбутнього професійного середовища. Упровадження цих технологій може значно покращити креативність та просторові компетенції здобувачів освіти. На відміну від віртуальної реальності, яка занурює користувачів у повністю цифрове середовище, доповнена реальність накладає цифрові елементи на реальний світ за допомогою таких пристроїв, як планшети та смартфони. Це дозволяє студентам взаємодіяти з віртуальними моделями або даними, залишаючись приземленими у своєму фізичному оточенні. Це особливо важливо для дисциплін, де надзвичайно цінний саме просторовий контекст. Посібник містить практичні поради щодо поєднання цих технологій з традиційними методами навчання з метою розвитку креативності та набуття практичних навичок у таких творчих дисциплінах, як архітектура, промисловий дизайн, цифрове мистецтво та комунікація. Автори радять на початку курсу ознайомити студентів з інструментами доповненої та віртуальної реальності; поєднувати розвиток традиційних навичок із використанням штучного інтелекту; використовувати ітеративний процес для стимулювання творчого дослідження; використовувати доповнену реальність для перевірки дизайну тощо. Також автори засвідчують, виходячи зі свого професійного досвіду, що інтеграція генеративного штучного інтелекту та доповненої реальності в освітній процес призводить до покращення залученості студентів, підвищення їхньої креативності та просторового бачення: понад 70 % здобувачів освіти повідомили про підвищену внаслідок використання цих технологій впевненість у своїх дизайнерських здібностях. Викладачам, які бажають наслідувати цей приклад, варто почати з невеликих пілотних проектів, а вже потім переходити до спільних середовищ доповненої реальності та інструментів ГШІ для проектування та розвитку навичок студентів.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/MqNTc
ДОПОМОГА СТУДЕНТАМ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПАРАЛЕЛЬНО З НАВЧАННЯМ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Надання належних ресурсів студентам, які працюють паралельно з навчанням». У ній автор зазначає що студентські служби є фактично системами підтримки студентів, які можуть допомогти їм упоратися з суміщенням роботи і навчання в університеті. Для цього має бути комфортним режим, що поєднує гнучкість розкладу занять та термінів виконання домашніх завдань, щоб уникнути конфлікту з робочим навантаженням та надмірного фінансового тиску і надмірної втоми. Слід визнати, що кількість студентів коледжів, які працюють паралельно з навчанням, наразі доволі значна – це більше половини британських студентів, за даними The Guardian, опублікованими влітку минулого року. Подібна ситуація у США; близько 40 % студентів денної форми навчання мали роботу, стверджує Бюро статистики праці. В університеті науки і технологій Макао - чверть студентів працюють та навчаються одночасно. Як в цих умовах університети можуть допомогти студентам досягти здорового та безпечного балансу між роботою та навчанням? По-перше, необхідно намагатись максимально задовольняти потреби студентів, дослідивши різні групи працюючих студентів - які працюють неповний робочий день та які навчаються паралельно з повною зайнятістю. По-друге, слід підтримувати баланс між роботою, навчанням та особистим життям, для чого університети мають забезпечити академічну підтримку (доступ до репетиторства, центрів академічного письма, додаткових навчальних груп). По-третє, слід координувати свої дії з роботодавцями: коли студенти працюють, відданість та підтримка їхніх роботодавців впливає на їх успішність та залученість. Отже, у нагоді стануть «робоче місце як навчальний майданчик» (навчання, інтегроване з роботою), визнання та заохочення на основі професійного розвитку, стипендії та гранти (наприклад, стипендіальна програма Melco, створена для підтримки розвитку місцевих талантів у Макао, надає стипендіатам право отримувати повну допомогу на навчання продовж чотирьох років навчання за ступенем бакалавра). Університети можуть розробити відповідну політику та спрямовувати необхідні ресурси для підтримки працюючих студентів, щоб допомогти їм успішно пройти курс навчання та підготувати їх до гарної роботи у майбутньому. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3SWI2
МЕНШЕ – ЦЕ БІЛЬШЕ, КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ШІ У НАВЧАННІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Гарта Елзермана і Біна Фена «Менше – це більше, коли йдеться про штучний інтелект у навчанні». Автори наголошують, що по мірі зростання кількості освітян, які упроваджують штучний інтелект, зростає ризик перевантаження освітнього процесу відповідними інструментами. ШІ може автоматизувати оцінювання, створювати плани уроків та надавати учням миттєвий зворотний зв'язок. Але для багатьох педагогів він не зменшив робоче навантаження, а лише змінив його. Спокуса використання численних інструментів штучного інтелекту без чіткої стратегії змусила багатьох викладачів витрачати більше часу на вивчення нових технологій, ніж на власну викладацьку роботу. Ключем до того, щоб ШІ працював на викладачів, є не використання більшої кількості сервісів, а цілеспрямоване їх використання. Є декілька способів, які допоможуть викладачам інтегрувати ШІ в освітній процес таким чином, щоб відбувалась їх підтримка, а не перевантаження. Використання штучного інтелекту має перестати бути монотонним і стати інноваційним. Замість суцільної автоматизації слід зосередитись на оптимізації робочого процесу у кількох найважливіших напрямках, таких як автоматизоване оцінювання, структурування уроків, адміністративні завдання на кшталт написання електронних листів, надання відповідей на запитання студентів, підготовка до зустрічей. Перш ніж упроваджувати будь-який новий інструмент ШІ, варто відповісти на запитання: чи справді це зекономить час; чи легко він інтегрується у робочий процес; чи це дійсно спрощує, а не ускладнює роботу. Наприклад, можна використати ChatGPT для зворотного зв'язку та саморефлексії, аналізу письмових відгуків, урізноманітнення коментарів студентів, аналізу витрат часу та пошуку резервів оптимізації навантаження. Застосування мінімалістичного підходу до використання інструментів ШІ зробить їх потужними союзниками викладача. Але якщо штучний інтелект створює більше роботи замість зменшити її, слід зупинитись і обдумати ситуацію, знизити темп занурення в інструменти ШІ або їхню кількість.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/CUarq
TGLIST.COM.UA
