Telegram statistics channel - @NationalRepository

НАДТВЕРДІ, КОМПОЗИЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТА ПОКРИТТЯ24 жовтня 2025 року у змішаному форматі відбудеться наукова конференція «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». Під час конференції студенти, аспіранти, молоді вчені та фахівці обговорять матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів; нанотехнології, нано- та смарт матеріали; фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску); фізику та техніку високих тисків; захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів; інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів; методологію досліджень властивостей матеріалів; застосування надтвердих і керамічних матеріалів та твердих сплавів у промисловості. Організатори: Інститут надтвердих матеріалів ім.В.М. Бакуля НАН України, Українське матеріалознавче товариство ім.І.М. Францевича, Рада молодих вчених НАН України.Детальніше: https://qrpage.net/qr/GCDaM, https://qrpage.net/qr/a57rW

БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ ІЗ ШІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ». У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість сучасних інструментів виявлення ГШІ та їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin. В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».Детальніше: https://qrpage.net/qr/E0SeH, https://qrpage.net/qr/aZheR

ЗБЕРЕЖЕННЯ «HORIZON EUROPE» – ГАРНА НОВИНА На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Палмовскі «Збереження Horizon Europe – це гарна новина, але боротьба ще не завершена». У ній автор наголошує, що значне збільшення бюджету для ERC, MSCA та EIC не повинно бути підірване наступними двома роками суперечок щодо фінансування. Існувало занепокоєння щодо майбутнього досліджень та інновацій, які фінансуються Європейським Союзом, яке зняте, адже програма «Горизонт Європа» буде залишатися флагманською програмою фінансування до 2035 року. Європейська комісія наполягала на спрямуванні фінансування досліджень та інновацій для підвищення промислової конкурентоспроможності Європи через інші фонди. Однак десята Рамкова програма досліджень та інновацій збереже бренд «Горизонт Європа» і підтримку досліджень та інновацій через окрему програму. Відповідно у наступні два роки відбуватимуться переговори між ЄК, Європейською радою (національними міністрами) та Європейським парламентом щоб узгодити фінансування у 2028 році. Пропонується збільшити кошти програми «Горизонт Європа» майже удвічі (у реальному вираженні). Найбільшим отримувачем стане інноваційний напрямок - його бюджет пропонується збільшити з нинішніх 13 млрд євро до 38,8 млрд євро. Рівень I (досконала наука) також матиме гарні перспективи: він зросте з 22 млрд євро до 41,5 млрд євро. Ще одне важливе питання - розподіл фінансування між Європейською дослідницькою радою (ERC) та програмою Марії Склодовської-Кюрі (MSCA): можуть бути виключені треті країни з частин програми, відбудеться суттєвий перерозподіл на напрямок оборони та технологій подвійного використання, сформований зв'язок із Європейським фондом конкурентоспроможності. «Горизонт Європа» не використовуватиметься для перехресного субсидування упровадження нових технологій. Пропозиція комісії – це гарна відправна точка для початку переговорів, перспектива вагомого бюджету, визнання цінності міжнародної співпраці та нові зобов'язання щодо досконалості.Детальніше: https://qrpage.net/qr/gs4Yd, , https://qrpage.net/qr/nkQNs

ФОРМУЛА ГЛОБАЛЬНОГО ФОНДУ ТАЛАНТІВ ПІДДАЄТЬСЯ СУМНІВУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь». У ній висловлюється велике занепокоєння тим, що відбулось виключення ряду відомих університетів (UCL, Манчестера, Інституту Френсіса Кріка) з міжнародної схеми підтримки талантів, що залишає їх без державної підтримки залучення науковців з-за кордону. Міністерство науки, інновацій та технологій зосередилось на 10 дослідницьких університетах та двох дослідницьких інститутах, які упродовж наступних п'яти років в сукупності отримають 54 млн фунтів стерлінгів з Глобального фонду талантів. Для відбору було використано спеціальну формулу, але дослідницька спільнота вважає прийняте рішення «політично ангажованим». Звісно, вибір університетів Оксфорда й Кембриджа, а також Імперського коледжу Лондона був очікуваним. Але багато хто говорить, що фінансування досліджень непропорційно спрямовується до «золотого трикутника» установ, розташованих у Лондоні, Оксфорді та Кембриджі. Міністр науки Патрік Валланс заявив: «Як і всі рішення щодо фінансування, рішення щодо грантів з Глобального фонду талантів приймалися незалежно, згідно з принципом Холдейна. Установи відбиралися на основі вимірюваних критеріїв, пов’язаних з послужним списком дослідницьких організацій». Детальніше: https://qrpage.net/qr/FLEk4

ЧИ ПРИНЕСЕ ШІ СМЕРТЬ ГУМАНІТАРНИМ НАУКАМ?На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?». Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта надалі та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв'язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення. Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ghn3c

ЧИ МОЖЛИВИЙ ОПІР ШІ ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАННЯ? На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим». У ній автор зазначає, що помічники вчителів роками вимагали справедливої оплати праці, але їх зусилля не призвели до позитивних змін. З появою ШІ величезна кількість пустих згенерованих текстів надається учнями на перевірку і викладачам треба з цим щось робити. Таке додаткове навантаження спричинило не кращу відповідь учителів - багато хто став більше покладатись на автоматизацію процесів при перевірці екзаменаційних робіт. Міністерство освіти Англії опублікувало рекомендації, які чітко дозволяють генеративний штучний інтелект для «оцінювання робіт з низькими ставками їх оплати, таких як тести та домашні завдання». Об’єднана рада з кваліфікацій також дозволяє використання штучного інтелекту для оцінювання есе за умови, що він не є «єдиним оцінювачем». Разом із тим, ряд університетів вважають оцінювання за допомогою штучного інтелекту таким, що суперечить не лише формальним правилам, але й неетичним за своєю суттю. Університет Лестера висловлює свою позицію таким чином: існує неявний контракт на викладання, який гарантує, що оцінювання проводиться «підготовленими експертами-людьми», що дозволяє уникати упередженості та забезпечувати «контекстуальне розуміння». Деякі інші університети наголошують, що оцінювання – це реляційний процес, який дозволяє викладачеві «пізнати» студента. Суперечки щодо оплати за оцінювання постійно виникали у 2017, 2020, 2022 та 2023 роках. У навчальному році, що завершився, викладачі знову відмовилися оцінювати студентські роботи, посилаючись на неприйнятні тарифні ставки та складні умови праці: середній темп читання для англомовних дорослих становить 238 слів за хвилину, а згідно з навчальними планами зворотний зв’язок для оцінювання має містити приблизно 200 слів. Отже, «тариф на оцінювання … становить 28,8 хвилин, що залишає менше 11 хвилин на оцінку студентської роботи, обмірковування доречного та корисного зворотного зв’язку, а також його чітке та лаконічне висловлювання, пов’язане з відповідними критеріями оцінювання». Стандартне навантаження на асистентів, які здійснюють оцінювання результатів навчання студентів - близько 300. Людина має витратити понад 23 повних робочих дні (безперервно оцінюючи вісім годин на день), тоді як GPT-3 обробляє ці дані менше, ніж за 45 хвилин. Звісно, низькооплачуваним асистентам знадобиться незвичайна чеснота, щоб чинити опір автоматизації процесу оцінювання. Якщо керівники університетів хочуть створювати людиноцентричні установи, вони повинні бути готові фінансувати робочу силу, необхідну для людиноцентричної освіти. Наостанок Майкл Бюлер з гіркою іронією згадує слова Анатоля Франса «Закон, у своїй величній рівності, забороняє багатим і бідним спати під мостами, жебракувати на вулицях і красти їхній хліб».Детальніше: https://qrpage.net/qr/zVUAE, https://qrpage.net/qr/hiKnC

ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ПОВИННІ ДОЛУЧИТИСЬ ДО КОНТРОЛЮ «ЦЕНЗУРИ» ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак'єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту». Автори зазначають, що певні обмеження в ШІ-моделях необхідні, але не можна припуститись спотворення реальної картини. Відомий інцидент, коли у травні 2025 року чат-бот Grok3 почав створювати повідомлення про насильство щодо білих людей у Південній Африці або «геноцид білих». Компанія звинуватила у цьому «несанкціоновану модифікацію» свого програмного забезпечення, яка «порушувала внутрішню політику та основні цінності xAI». Але це був не єдиний випадок із ШІ. Лорна та Річард описують очевидні наслідки для науковців, які використовують штучний інтелект у своїх дослідженнях і наголошують, що подібні інциденти роблять важливим питанням саме модерацію контенту. З одного боку, ШІ обіцяє розширені аналітичні можливості, що дозволяють нам обробляти величезні обсяги даних з безпрецедентною швидкістю та точністю. З іншого боку, його непрозорі та часом довільні механізми фільтрації загрожують створити штучні прогалини в нашому розумінні світу, його історії та нашого місця в ньому. Надзвичайно важко приймати збалансовані рішення у цій сфері, але вони потрібні. Саме тому компаніям, що займаються штучним інтелектом, потрібен експертний академічний внесок. Ретельно зібрана команда з широкого кола дисциплін з гуманітарним досвідом та усталеними методологічними традиціями буде при її залученні до такої роботи доволі ефективною. Зі свого боку, розробники повинні публікувати чітку документацію, в якій викладено критерії, що використовуються для фільтрації контенту, а також положення про їх скасування перевіреними дослідниками. Тримати людей в курсі подій життєво важливо, щоб максимально використати переваги штучного інтелекту та мінімізувати його ризики.Детальніше: https://qrpage.net/qr/TZtvp

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ДЛЯ НАВЧАННЯ І ДОСЛІДЖЕНЬНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень». У ній автор ділиться своїми ідеями щодо використання найпопулярніших платформ соціальних мереж для підтримки викладання і досліджень. Соціальні мережі, як правило, розглядаються виключно з позицій повсякденного інтересу до особистого життя і обміну інформацією молодих людей або як джерело фейкових новин. Обидва варіанти мають право на існування, але не охоплюють повної картини. Дійсно, соціальні мережі стали зброєю для впливу на вибори та формування громадської думки. Але одночасно вони слугують і для вільного та далекосяжного академічного обговорення, заохочують творчість, яка може стимулювати навчання та дослідження. Науковці використовують соціальні мережі для поширення результатів досліджень та їх обговорення. Тереза пропонує поради щодо того, як можна використовувати найбільш популярні платформи соціальних мереж для навчання та досліджень. Зокрема, у Facebook можна створити закриту групу для обміну новинами та обговорення тем заняття, запросивши до неї зовнішніх експертів. Закритість групи допомагає учням почуватися в безпеці, водночас даючи їм змогу звертатися до експертів, що може бути досить захопливо. Також студенти створюють групи для свого навчання, до якої не входять викладачі та обмінюватись цінними новинами. Х (колишній Twitter) надає можливість публікувати повідомлення довжиною до 280 символів (без урахування хештегів та посилань), що створює можливість для дискусій і змістовного обговорення. Дайте учням завдання шукати за словами чи фразами, щоб дізнатися, що «твітять» на певну тему, доручіть знайти кращих експертів та задіяти їхню аргументацію під час класного обговорення. Слід постійно нагадувати здобувачам освіти, що необхідно критично аналізувати те, що вони читають у соціальних мережах, адже критичне мислення – необхідна навичка. WhatsApp вимагає обміну номерами мобільних телефонів і може бути недостатньо приватним для усіх, інший варіант - група у MS Teams. WhatsApp зручний для перегляду швидких повідомлень у рамках груп дослідницьких проектів, модулів або курсів. Instagram ідеально підходить для тем, пов’язаних із зображеннями - мистецтво, археологія, музейні дослідження, біологія, радіологія, а також для поширення коротких відео. Це соціальна платформа для 18-річних. ТікТок з можливістю публікації та перегляду відео тривалістю до трьох хвилин навчає лаконічності та яскравості. YouTube дозволяє за допомогою відео роз’яснювати складні концепції, що стане гарним доповненням до основних лекцій курсу. Вони привернуть увагу і стануть інструментом «м’якого маркетингу». Студенти можуть отримати користь від навчання на гарних прикладах використання соціальних мереж у академічних колах та долучитись навіть до їх створення. Детальніше: https://qrpage.net/qr/p5jaA

СПІВПРАЦЯ УНІВЕРСИТЕТІВ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Дебори Прентіс і Дункана Айвісона «Для стимулювання інновацій у Великій Британії співпраця університетів буде кращою за їхню конкуренцію». У ній автори зазначають, що у прагненні Великої Британії до економічного зростання інновації стануть ключовим чинником, тому університети мають започаткувати радикально відмінну від традиційної модель - міжміське інноваційне партнерство. Завдяки сукупному фінансуванню у розмірі 6 млн фунтів стерлінгів від Research England та інших установ-грантодавців наразі відбувається фундаментальне переосмислення того, як успішні на науковому треку університети взаємодіють з економікою. Замість того, щоб чекати на інфраструктурні проєкти, які не будуть реалізовані упродовж десятиліть або навіть довше, слід активувати існуючі ресурси та мережі для стимулювання інклюзивного зростання вже сьогодні. Дебора і Дункан говорять про особливості партнерства двух університетів - Кембриджського й Манчестерського, яке базуватиметься на існуючих ресурсах та покликаний допомогти у подоланні реальних обмежень на шляху швидкого досягнення результатів. Формується нова модель перетворення досліджень на робочі місця, інвестиції та інклюзивне процвітання. Вона зосереджена на трьох рушійних силах зростання: генерування інвестицій; створення структурованої програми, зосередженої на розбудові екосистеми; забезпечення інклюзивного зростання в містах. Це справжнє, а не формальне партнерство, яке повністю підтримують регіональні лідери. Мери Великого Манчестера, Кембриджширу та Пітерборо, а також обидві міські ради є активними прихильниками нового підходу. Така політична узгодженість гарантує, що нова інноваційна стратегія буде пов'язана з транспортом, житлом та плануванням, створюючи умови для сталого зростання. Слід змінити традиційні ролі академічних організацій, які мають зробити освітні та наукові установи «прозорими», поєднуючи дослідження з реальною економікою та забезпечуючи безперешкодний потік ідей. Автори вважають, що працюючи разом, а не конкуруючи між собою за обмежені ресурси завдяки мережі взаємодоповнюючих інноваційних екосистем, університети та міста стимулюватимуть економічне зростання Великої Британії. Детальніше: https://qrpage.net/qr/4pWad

РЕДАКТОРИ МАСОВО ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ПІСЛЯ ПРОДАЖУ АКАДЕМІЧНОГО ВИДАВНИЦТВАНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Редактори масово звільняються після продажу академічного видавництва». У ній йдеться про звільнення багатьох редакторів видавництв Амстердамського університету, які виступили з відкритим листом і висловились проти продажу комерційному видавництву «Taylor & Francis», оскільки його прибуток є «рентою, отриманою від досліджень, що фінансуються платниками податків». AUP - видавництво Амстердамського університету, що публікує книги різними мовами, зокрема - англійською, нещодавно оголосило, що «більшу частину своєї англомовної книжкової програми продає видавництву «Taylor & Francis»». 30 редакторів та членів редакційних колегій оголосили про свій вихід з AUP, заявивши, що вони проти роботи в «комерційному академічному видавничому конгломераті» під керівництвом компанії Informa. AUP було приватизовано у 2019 році і стало офіційно незалежним від Амстердамського університету, але по суті воно продовжувало функціонувати саме як університетське видавництво. Редактори зазначають, що видавництво залишається «видавничим підприємством, яке прагне сприяти дослідженням та обміну в глобальній науковій спільноті, а не мотивується метою отримання прибутку». Вінценц Хедігер, колишній редактор серії книг «Теорія кіно в історії медіа» та один із авторів листа, говорить: «Якщо в бізнес-моделі [AUP] виникла криза, слід було організовувати зустрічі з людьми, які інвестували свій досвід в AUP, щоб обговорити, як можна віднайти найкраще стале рішення». Вказуючи на неетичні практики «Taylor & Francis» (наприклад, угода 2024 року, яка дозволила Microsoft використовувати їхні дані для навчання ШІ) Хедігер наголошує, що «корпоративне поглинання наукових публікацій» зменшило «етично виправдані альтернативи». Він додав, що комерційні публікації посилили «структурну нерівність у доступі до знань та їхньому виробництві по всьому світу». Щоб отримати доступ до наукових робіт, університети чи сторонні проекти, зокрема ті, що фінансуються державою чи Європейським Союзом, часто платять величезні гонорари за статті. «Це невиправдане використання коштів платників податків або тягар, який дослідницькі установи повинні нести. Нам потрібно провести широку дискусію про стан академічного видавництва і про те, як його можна переосмислити». Зі свого боку, речник «Taylor & Francis» говорить: «Ми були розчаровані, отримавши новину про ці відставки, і наразі відкриті для обговорення з будь-ким із редакторів, щоб зменшити їхні занепокоєння. «Taylor & Francis» - це чудова домівка для них та інших видань. Мотивація кожного співробітника «Taylor & Francis» полягає в тому, щоб служити спільнотам дослідників, які публікуються у нас, за підтримки операційної моделі, яка дозволяє нам інвестувати в те, як знання поширюються у великих масштабах у швидкозмінному цифровому середовищі».Детальніше: https://qrpage.net/qr/yFc29