КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Фостер «Як викладачі можуть використовувати коучингові підходи для підтримки студентів».

У ній пропонується застосовувати елементи академічного коучингу, щоб допомагати студентам самостійно аналізувати навчальні труднощі, знаходити можливі рішення та формувати власні плани дій. Коучинг доповнює традиційні ролі викладача, наставника й консультанта. На відміну від підходу, за якого академічний працівник одразу пропонує готову відповідь, коучинг передбачає, що студент має необхідні ресурси для розвитку, а завдання викладача - допомогти їх виявити та використати. Йдеться про неупереджений, цілеспрямований та орієнтований на студента підхід до розвитку та досягнення освітніх цілей, який може застосовуватися формально (під час індивідуальних зустрічей або серії консультацій) або неформально (під час навчальних обговорень, супроводу чи рефлексивних бесід). Краще починати з простого запитання: чи може студент самостійно розібратися з проблемою? Якщо так, замість негайної поради варто запропонувати відкриті запитання: «як?», «що?», «де?», «що ще?», - це дасть студентові змогу самому визначити мету, розглянути варіанти рішення й обрати те, яке найкраще відповідає ситуації. Але коучинг не означає відмову викладача від відповідальності, - він змінює спосіб підтримки, але не скасовує потреби в поясненні навчального матеріалу, навчанні та професійному керівництві. Викладачеві важливо уважно слухати, чітко визначати межі взаємодії, не оцінювати відповіді передчасно й залишати час для самостійного обмірковування. Окреме значення має здатність витримувати паузи: мовчання може допомогти студентові сформулювати власну думку, а не підмінити її швидкою відповіддю викладача. Пропонуються моделі рефлексивної практики, зокрема цикл Девіда Колба та обговорення з колегами. Студенти старшого віку можуть спиратися на попередній досвід, бути більш самостійними та краще визначати власні освітні потреби. Тому викладач у такій взаємодії виступає фасилітатором, що створює умови для мислення й вибору, а не джерелом усіх рішень. Разом із тим, є ситуації, в яких коучинг недоречний, наприклад ті, що потребують окремого пояснення та безпосередніх інструкцій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-academics-can-use-coaching-approaches-support-students