Заруба трапилась через локалізацію. Це оте, що вимагають для доместікізації виробництва певних товарів. Щоб не бути чисто імпортозалежним. Норма дискусійна на всю голову, дура лекс. Але сед лекс, то шо вже – цього року треба доводити, що твій товар на 30% від ціни виготовлений в Україні. Але для країн Євросоюзу є виключення. Їм не треба бути локалізованими в Україні. Достатньо бути з Євросоюзу.Українська фірма запідозрила, що поляки могли під євросоюзним сертифікатом запхать що попало турецьке-китайське. В принципі, підозра логічна, враховуючи як часто до нас з прикордонних сусідів заходить шось з євролейбою поверх ієрогліфів саме для обходу оцих правил.Але виявилось, що зря українці скаржились. Програли чисто по закону. Бо замовник і не вимагав якихось особливих підтверджень євросоюзної лейби. А тому треба було оскаржувати тендер ще не початку, щоб від європейців теж вимагали купи бумажок на підтвердження їхнього походження. А після програного аукціону було вже пізно.Звісно, в умовах розкрутки польсько-української напруги ця історія може виглядати нефотогенічно. Тому я в коментах буду геноцидить всяких тролів. Я під іншим своїм рілзом бачу прямо навалу рашистських ботоферм, які нібито від імені поляків провокують срач.Але насправді історія хороша. Цивільно зарубились, зробили на аукціоні знижку понад 30 мільйонів гривень, посперечались в АМКУ. І там прийняли рішення хоть і на користь поляків, але навіть на мою думку рішення нормальне. Бо воно про правила гри, а не ситуативні політичні вигоди.