7 листопада 1857 р. народився Дмитро Іванович Багалій - український історик та філософ, один із засновників та академік Української академії наук, ректор Харківського університету (1906-1910) Харківський міський голова (1914-1917). Один із дослідників запорозького козацтва.Дмитро Іванович навчався на історичному відділі історико-філологічного факультету університету св. Володимира. Був учнем В.Антоновича. Одним з напрямків досліджень Багалія була колонізація українського Півдня. І хоча під тиском російської цензури та переслідувань він мусив писати про чільну роль у цьому царського уряду, наведені чисельні джерела свідчили про інше. Важливу роль у заселенні Півдня, а також Лівобережжя та Слобожанщини, вчений справедливо віддає козацтву. Багалій із захопленням описував суспільний устрій запорожців. Виділяв два головних етапи у функціонуванні Запорозької Січі. XVI - XVII ст. Січ виступає суто військовим утворенням, спрямованим на боротьбу з татарами. У XVIII ст. на передній план вчений виводить господарську діяльність та освоєння нових земель. Також Багалій засуджував ліквідацію Запорозької Січі в 1775. Д.Багалій зробив величезний внесок у розвиток історичної науки та громадської освіти. Так, він брав активну участь у діяльності Харківського статистичного комітету та Харківського історико-філологічного товариства (ХІФТ). Вчений відіграв визначну роль у створенні етнографічного та художнього музеїв у Харкові, а також завідував Харківським історичним архівом при ХІФТ. Багалій був активним діячем багатьох археологічних з'їздів. Виступав публічно проти заборони викладання українською мовою, за відкриття в Харківському університеті кафедр української історії та української мови. Врешті, створив та до смерті очолював Харківську науково-дослідну кафедру історії України. Д.Багалій був одним із засновників та лектором історико-філологічного факультету у Полтаві. На посаді заступника голови Головного архівного управління УСРР Д.Багалій багато зробив для розбудови архівної системи у республіці. Очолював Харківську філію УНТ, був членом бюро Всеукраїнського комітету сприяння вченим. Д. Багалій був першим директором Інституту ім. Тараса Шевченка. Очолював історико-філологічний відділ Української Академії Наук, був членом Президії та головою Комітету охорони пам'ятників історії та мистецтва. займався створенням академічної бібліотеки. Д. І. Багалій виступав за вищу жіночу освіту. Був одним з засновників та лекторів Вищих жіночих курсів трудящих жінок та Вищих медичних курсів у Харкові.Помер Дмитро Багалій 9 лютого 1932 р. в Харкові від пневмонії. Професор О. П. Оглоблин писав, що за тих божевільних умов ця смерть була символічно своєчасною: “Роль Багалія була скінчена… У 1932 р. було вже зовсім ясно, що ніхто, навіть Багалій, не спроможний врятувати українську історичну науку від більшовицького погрому”Матеріал підготовлено молодшим науковим співробітникомвідділу науково-просвітницької роботиІриною Жаковою