Упродовж майже 70 років Україна перебувала у складі Радянського Союзу – тоталітарного державного утворення, керованого комуністичною партією.Українські студенти, обговорюючи антикомуністичні протести ровесників з інших країн (Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі, а також Китаю), прагнули демократичних змін в Україні. Ідея голодування, як форми ненасильницького протесту, народилася влітку 1990 року в середовищі Студентського братства Львова (СБЛ) під час відзначення п’ятсотріччя Запорозької Січі. 02 – 16 жовтня 1990 року в Україні відбулася масова студентська акція громадянської непокори, спрямована на захист національних інтересів Українського народу, яка отримала назву «Революція на граніті».На площі Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності) м. Києва студенти з різних міст України розгорнули наметове містечко і оголосили голодування з метою підняти українську молодь на загальноукраїнський страйк заради підтримки вимог, висунутих голодуючими:- Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. - Дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР та призначення нових виборів на багатопартійній основі восени 1991 року. - Недопущення підписання нового Союзного договору. - Повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави, і забезпечення проходження служби на території республіки юнакам подальших призовів. - Прийняття закону про націоналізацію майна Комуністичної партії УРСР та Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ). 3 жовтня на площі налічувалося 49 наметів, голодувало 137 осіб. До наметового містечка продовжували прибувати студенти з Івано-Франківська, Сум, Рівного, Полтави, Дрогобича, Вінниці, Тернополя. Кияни допомагали всім необхідним. Згідно з журналами реєстрації, у голодуванні загалом взяли участь близько чотирьох сотень осіб.Студентську акцію підтримали Народні депутати Ігор Юхновський, Степан Хмара та Яків Зайко, який у лютому 2014 року став одним із Небесної Сотні; поетеса Ліна Костенко, письменники Олесь Гончар, Олесь Бердник, Оксана Забужко. 15 жовтня розпочався загальний студентський страйк у закладах вищої освіти. На майдані зібралося близько ста тисяч студентів, робітників, пересічних громадян, частка яких вирушила до будівлі Верховної Ради УРСР. Кілька десятків протестувальників прорвали міліцейський кордон та організували на площі перед нею ще одне наметове містечко з голодуючими. Студенти заблокували Червоний корпус Київського університету імені Тараса Шевченка. Того ж дня Олесь Доній озвучив вимоги протестувальників з трибуни Верховної Ради УРСР, а ввечері лідери акції виступили у прямому ефірі Центрального телебачення УРСР.17 жовтня Верховна Рада УРСР під тиском протесту ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Протест закінчився урочистим мітингом переможців.Влада виконала всі вимоги протестуючих студентів, окрім другого пункту - призначення нових виборів на багатопартійній основі.Революція на граніті заклала традицію демократичних форм протесту – Майданів, які спиралися на ідею ненасильницького спротиву, передбачали високий ступінь самоорганізації. Протест молоді змінив вектор розвитку УРСР та створив передумови для ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його підтримки на референдумі 1 грудня 1991 року та розпаду СРСР. Сформувалося покоління активістів, які продовжили громадянську та політичну діяльність у незалежній Україні та стали активом наступних Майданів: Помаранчевої революції та Революції Гідності.https://www.youtube.com/watch?v=J0SBB3FjnXw&t=3s