У 2014 році, під час перших боїв за територіальну цілісність України, з’ясувалося, що система військової медицини виявилася неготовою до нових викликів. Насамперед гостро відчувався дефіцит ефективних кровоспинних і ранозагоювальних засобів. Єдиним доступним на той час якісним гемостатичним препаратом був Celox, однак його висока вартість суттєво обмежувала широке застосування. До того ж препарат мав і практичний недолік – його було складно видаляти з поверхні рани.🧪 Саме тоді група вчених з Інституту біології клітини НАН України на чолі з доктором біологічних наук Максимом Луциком розробила технологію очищення хітину з панцирів ракоподібних і отримання з нього хітозану з покращеною біосумісністю і ефективною кровоспинною дією. У 2015 році команда дослідників отримала патент України на цю розробку, але запустити виробництво в Україні не вдалося. Технологія була досить складною і вимагала використання агресивних хімічних реагентів.У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, команда під керівництвом члена-кореспондента НАН України, завідувача відділу регуляції проліферації клітин і апоптозу Інституту біології клітини НАН України Ростислава Стойки повернулася до цієї теми. За кошти грантового фінансування НФДУ вчені виконали проєкт «Протизапальний і ранозагоювальний засіб, що містить композицію каннабіміметика N-стеароїлетаноламіну із хітозановим гідрогелем». 💬 Чому саме ця ідея та як створювався багатофункціональний ранозагоювальний препарат – за посиланням ⬅️#ПереможціНФДУ