Немає в Україні родини, якої б не торкнулася крижана рука Голодомору.Ця сторінка історії — глибока, незагойна рана для нашої нації. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим забрав у хлібороба хліб, перетворивши родючу українську землю на величезну братську могилу. Це був свідомий, спланований акт геноциду, спрямований на знищення самого духу українства, нашої ідентичності та нашого права бути господарями на власній землі.Зараз діє той самий агресор. Той самий почерк зла — терор, масові вбивства, спроба стерти нас як націю. Тоді — голодом, сьогодні — ракетами, окупацією, тортурами.На цій землі, де стоять пам'ятники жертвам Голодомору, ми нещодавно бачили воєнні злочини у Бучі, Ірпені, Гостомелі. Це жорстоке нагадування, що війна, розв'язана росією, має ту саму методу: залякати, зламати волю і змусити підкоритися.Це урок, який ми засвоїли. Непохитна воля до життя наших предків передалася нам — їхнім нащадкам. Кожного року вшановуючи пам’ять загиблих від Голодоморів ми даємо присягу, що збережемо правду про них. Боротимемося, щоб забезпечити справедливість й не допустити повторення геноциду.Наш обов’язок перед мільйонами невинно убієнних — вистояти у війні. Наша зброя сьогодні — це не лише міць Збройних Сил, це і наша єдність, наше прагнення до свободи, яке не змогли вирвати ані кати, що діяли у 30-х роках минулого століття, ані їхні сучасні послідовники. Схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю.Пам’ятаймо!@Mykola_Kalashnyk