Про те, що важливо серцю.Здавалось би — звичайний день. Осінній ліс, тиша, запах вологи й хвої. Але коли йдеш поруч із донечкою, слухаєш її сміх і нескінченні запитання — розумієш, наскільки це дорогоцінно. Марії вже сім. Вона росте, дорослішає, і я все частіше ловлю себе на думці: як швидко минає час.Навіть кілька годин разом — це велика цінність. Бо не так часто вдається просто побути поруч, без поспіху, без планів — просто бути батьком. І саме ці миті наповнюють, дають сили рухатись далі.І водночас думаєш про те, що не всі сьогодні мають таку можливість. Війна розділила багато родин. Хтось далеко, хтось на передовій. І за кожну хвилину спокою, за кожен день, коли можеш тримати свою дитину за руку, я вдячний нашим Захисникам і Захисницям. Вони тримають фронт.Ментальне здоров’я — це не про великі речі. Це про такі маленькі моменти, які наповнюють зсередини. Про спільний сміх, дитячі долоньки, що шукають гриби серед листя. Про пам’ять, яка залишиться — і в мене, і в неї.Діти мають мати дитинство, навіть коли триває війна. Бо саме з таких спогадів виростає сила — і в них, і в нас. Бережімо близьких. Цінуймо час, поки він поруч. Бо саме ці прості речі — справжня розкіш, яку дає нам життя.@Mykola_Kalashnyk