Щоденник Сильвії Плат, який вона вела з 12 років до 30, відображає постійні, безнадійні спроби виробити продуктивний режим дня.«Відтепер і назавжди – намагатися: ставити будильник на 7.30 і вставати, виспалася я чи ні» – цілком показовий запис січня 1959 р. «Завершити зі сніданком та прибиранням (ліжко, посуд, підмітання або що там) до 8.30… Почати писати до 9.00. Однак прокляття не йшло чи йшло зовсім ненадовго, як би Плат не намагалася виділити недоторканний час для щоденної роботи. Лише під кінець життя, коли вона розлучилася з чоловіком, поетом Тедом Г'юзом і одна займалася двома маленькими дітьми, Сильвія знайшла відповідний для себе графік: вона приймала снодійне, щоб заснути, а близько п'ятої ранку, коли дія препаратів закінчувалася, прокидалася і писала, поки не вставали діти. За два місяці роботи в такому темпі їй вдалося написати практично всі вірші зі збірки «Аріель» – ця книга, опублікована посмертно, принесла Сильвії славу великої, оригінальної поетеси, нового голосу в американській літературі. Цієї пори вона була одержима роботою, насолоджувалася творчим процесом. У жовтні 1962 р., за чотири місяці до того, як позбавити себе життя, вона писала матері: "Я - геніальна поетеса, у мене все є, я пишу найкращі мої вірші, вони принесуть мені славу".#графікроботи 〰️   Муза&Селінджер