Сьогодні в рубриці #графікроботи Надія Харт - київська художниця та популяризаторка української культури, співавторка книги «Столиций Київ». Працює у техніці аналогової графіки (чорнилом на папері). Про звичайний робочий деньСтабільно це — творчість, японська (вчу лише перший рік), силові тренування в залі, час на себе та родину.Я з тих ноктюрних осіб, що люблять працювати вночі, але в короткі світлові години мій ранок починається приблизно о 8-й (так, мій внутрішній вампір зітхає). Влітку та весною — пізніше.Не вмію мирити хаос творчості з чітким графіком, але вмію з повагою ставитись до дедлайнів. Тож дозволяю собі працювати у вільному темпі, але все здавати вчасно. Окремою віхою проходять в моєму житті книги та київські музеї. Інколи їх роль на уявних вагах схиляється до робочої рутини, але частіше це про натхнення.Про натхненняЦим духом осяяння насправді може стати будь-що…Незвичне та красиве слово з іноземної мови, цитата з поточної книги в моїх руках (а це зазвичай укрліт), красива спідниця незнайомки, що стоїть на дві сходинки вище від мене в київському метро. Втім, найбільше я черпаю з історії. Певно, ніяка уява не зрівняється з тим, що дає нам як казав Михайло Бойчук «правда життя». Моя стара душа тяжіє до цієї старої правди, до давніх мистецтв і мертвих імен (а тут мій внутрішній вампір посміхається). Навіть кожна моя творча робота починається з історичної розвідки, бо поверхневість — ворог розвитку. Наприклад, в малюнку з поцілунком на ескалаторі я зобразила старий плафон. Такі раніше прикрашали балюстради, до того як їх замінили сітілайтами. Пам’ятаєте такі? Скажіть, було красиво? І так з усім.〰️ Муза&Селінджер