Парижани не знали ще такої холодної зими, як у 1941-1942 роках. Дехто звинувачував у цьому німецьких окупантів. Вулиці замело снігом і вкрило ожеледицею. Температура впала до рекордно низьких температур, були перебої в електропостачанні та брак вугілля. Сартр і Бовуар живуть у готелі "Mistral" і знову викладають у гімназіях. Зароблених ними грошей цілком вистачило б їм обом, якби вони не були змушені забезпечувати усю свою"родину".Центром життя лишається "Cafe de Flore" на бульварі Сен-Жермен, із мармуровими столами, червоними стільцями, дзеркалами на стінах та гарячою плитою. Це - "querencia" Бовуар і Сартра, запозичений у Гемінґвея термін, що позначає місце, де людина чується у безпеці. У цій кав'ярні можна усамітнитися на другому поверсі й попрацювати. Бовуар працює над новою книгою. Сартр швидко подолав розчарування розпадом "Socialisme et Liberte" і тепер продовжує власний "Resistance", роблячи для опору те, що вміє найліпше, - пише. Різдвяна вистава в таборі надихнула його написати нову п'єсу.Фрагмент з книги "Життя Симони де Бовуар", Алоїз Принц〰️   Муза&Селінджер