Ну і обіцяла показати фото з дня народження доньки ✨Я кожен раз надихаюсь, як моя Дашуля бачить кадр. Вона дуже творча, художнє мистецтво, музика, дизайн, фото - це на тільки природньо для неї ❤️ і звичайно, я саме на це роблю упор в її розвитку. Тому оцінки з математики, фізики мене мало турбують (вчиться гарно), а от ми можемо годинами обговорювати картини, які вона малює, який би будинок вона спроектувала, кольори, дизайн. Як важиливо бачити природу своєї дитини. Нажаль (чи ні? - я не знаю) - я не мала можливості реалізувати свій потенціал. З дитинства я мріяла бути нейрохірургом. вся моя кімната була наповнена всим, що повʼязано з анатомією людини: книги, атласи, скелет. Я обожнювала кожні вихідні їздити до музею медицини та морфології…. Але іноді бажання батьків «причинити» добро та найкраще для своєї дитини - не відповідає тому, як сама дитина відчуває це найкраще для себе. Тому, коли мої діти питають мене «як мені бути? Як мені зробити?» - я завжди кажу, що «Всі відповіді тільки в тобі. Ти знаєш як найкраще для тебе. Заплющи очі і уяви - Як ти б хотіла, щоб було через 10,15,20 років? Яка ти? Яке рішення тебе поведе туди? Який вибір?» І прикольно, що вони все частіше відповідають «я знаю як краще для мене» або «це твоя думка, але ти ж не знаєш як я відчуваю ?»