Останні дні — просто цирк на колесах, тільки я білетів не купувала.Шахеди літають так часто, що я вже думаю: що в мене прем підписка на їх політ. А наші ППО збивають їх строго над будинком, бо де ж ще. Шмаття потім падає у двір — романтика, свіже сміттячко з неба, натуральний декор, але є одне але, воно смертельне сцукО.Світло… пам’ятаєте таке явище? Кажуть, воно реально існує. Мабуть, міфічна істота, як єдиноріг. Часом мигне — і все, можна загадувати бажання. 16-18 годин без світла, йопта. У п’ятницю мені ще й пертися в лікарню на передопераційний огляд. Ну бо чому б і ні? Якщо життя вже вирішило мене повністю відшпекати, хай робить це за максимальним тарифом.Бо де брати гроші на операцію в душі не гребу.Хронічний недосип? Та я вже не пам’ятаю, коли спала, як нормальна людина. Мені здається, що сон — то теж легенда, як світло.І от я все це пережовую, дивлюсь на цей хаос і думаю:кого ще життя так конкретно трахає, як мене?Бо якщо є клуб, я хочу знижку як постійний клієнт.P S. Вибачаюсь, накипіло😭