Що маємо зараз:1. Велика суб’єктність України. Україна активно формує глобальний порядок денний…2. Тотальне обнулення і загальної репутації Росії (як країни глобального впливу), і репутації російського мілітарного блоку (разом із ВПК)…3. Попри багаторазову ресурсну перевагу Рф, війна майже «замерзла», просування немає, ціна війни для Рф (зокрема, у цифрах санітарних і непоправних втрат) швидко зростає…4. Переформатування глобального політичного простору. Стара система стримування та противаг не працює; старі міжнародні інститути недієздатні. Потрібні нові архітектури безпеки, що їх активно обговорюють. Запит на персональне та командне лідерство різко актуалізовано...5. Нові перспективні альянси… Виведення тієї ж Росії в розряд токсичних і провокативних держав, яким не місце за глобальним столом…6. Нова архітектура безпеки для України та для Європи загалом…7. Переоснащення української армії, використання натівського стандарту, набуття Україною великої військової компетенції…За всіма напрямами треба доопрацьовувати та дотискати ситуацію…