Пані Валентині – 77 років. Вона з Василівки, що на Миколаївщині. Жінка має депресію після смерті сина. «Мого сина, 53-річну людину з інвалідністю, знайшли мертвим у воді у власній квартирі. Це сталося через підрив російськими військами Каховської гідроелектростанції, – розповідає вона. – Пам’ятаю, як принесла йому вечерю: все було добре, але вранці мій молодший син знайшов його бездиханне тіло у квартирі, яка була по пояс у воді. Після цього випадку я нічого не могла запам’ятовувати; мені не хотілося нічого робити, все було розмите. І це сталося після того, як ми пережили окупацію». Пані Валентина – пацієнтка нашої мобільної клініки. Команди «Лікарів без кордонів» приїжджають до деокупованих та віддалених сіл Миколаївщини, аби надати психологічну й медичну допомогу. Жінка каже: «Лікарі виписали ліки, і я досі їх приймаю. Регулярні розмови з психологом допомагають: коли я ділюся своєю історією, мені стає краще. Завжди радію, коли психологи міжнародних організацій приїжджають до нас». 📸© Марія Нагорна