МПБ «Едельвейс»

Продовжуємо цикл публікацій «Моя військова професія», в яких розповідаємо про затребувані і цікаві військові спеціальності в мотопіхотному батальйоні 10 ОГШБр «Едельвейс».❗️Зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів Надзвичайно цікава і захоплююча військова професія. Оператор БПЛА – це військовий фахівець, який керує дронами для виконання різноманітних бойових та розвідувальних завдань.Безпілотні літальні апарати, першочергово, розробляються і використовуються для військових потреб. Чимало армій світу застосовують безпілотники в рамках розвідувальних дій, для нанесення ударів по ворожих силах і т. п. У реаліях сьогодення в Україні є велика потреба у професійних фахівцях для роботи з дронами.‼️Основні обов'язки оператора БПЛА включають:• Розвідка та спостереження: Здійснення повітряної розвідки ворожих позицій, збір та передача розвідувальної інформації (фото, відео, дані з датчиків) до командного пункту. Це допомагає оцінювати обстановку, виявляти техніку, особовий склад та укріплення противника.• Коригування вогню: Наведення та коригування артилерійського, мінометного та гранатометного вогню по ворожих цілях.• Ударні місії: Використання ударних дронів та FPV-дронів для знищення противника, його техніки та об'єктів.• Супровід груп: Забезпечення повітряного супроводу штурмових груп та інших підрозділів під час виконання ними завдань.• Пошуково-рятувальні операції: Застосування дронів для пошуку зниклих бійців або техніки на територіях бойових дій.• Охорона та патрулювання: Патрулювання важливих об'єктів та кордонів, фіксування підозрілих дій противника.• Підготовка та обслуговування БПЛА:• Аналіз даних: Дешифрування та аналіз отриманих відеоматеріалів та іншої розвідувальної інформації, надання оперативних звітів.• Забезпечення безпеки польоту: Дотримання всіх протоколів та правил безпеки під час виконання завдань.✅Звісно, після повернення в цивільне життя, маючи навики оператора БПЛА, така людина без роботи не залишиться. Адже безпілотники також використовують:- у кур'єрській службі: доставка товарів, посилок і продуктів харчування;- на телебаченні: під час створення художніх і документальних фільмів, рекламних роликів, музичних кліпів, новинних репортажів, а також для висвітлення спортивних змагань та ігор;- у сфері безпеки: спостереження з повітря з метою охорони об’єктів, територій та людей;- під час рятувальних операцій: під час пожеж, повеней, пошуку зниклих людей.‼️Для тих, хто готовий стати професійним оператором дронів у мотопіхотному батальйоні 10 ОГШБр «Едельвейс», заповніть заявку, перейшовши за посиланням на LobbyX https://bit.ly/4mMgNVOСтавай у стрій МПБ 10 ОГШБр "Едельвейс"! Борони своє! Мотивація – Україна!

25 травня у місті Березне Рівненської області пройшов відкритий турнір з боксу, присвячений пам’яті Захисника України та тренера Ігоря Івановича Чміля. Участь у змаганнях взяли 85 юнаків з усієї Рівненщини. І щоб згадати звитяги Ігоря, на турнір прибули також військові-«едельвейси». Ігор Чміль з перших днів повномасштабної став на захист України. Був бойовим медиком мотопіхотного батальйону 10 ОГШБр «Едельвейс», звання – сержант. Маючи багаторічний тренерський досвід, завжди допомагав своїм побратимам, навчав військової справи, медицини, рятував поранених. 18.12.2022 поблизу н.п. Берестове Бахмутського р-н, Донецької області ворог дичавів, накривав артою наших захисників. Виконуючи бойове завдання, бойовий медик отримав поранення несумісне з життям.Народився Ігор Іванович у 1977 році в місті Березне. Проживав у селі Зірне. З 1984 року по 1994 рік навчався у Березнівській загальноосвітній школі №1, а далі продовжив навчання у Дубенському медичному училищі за спеціальністю «лікувальна справа». Ігор дуже любив спорт і у 1995 році отримав диплом за перше місце в Рівненських обласних змаганнях з боксу. Згодом багато років працював тренером у Березнівській комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі та викладачем зі спортивної медицини в Березнівському Західноукраїнському коледжі «Полісся». Похований 22 грудня 2022 року на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець».За особисту мужність і самовідданні дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі 06.06.2023 Ігор Чміль нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня (посмертно).Ми памʼятаємо кожного! Ігор назавжди в строю «едельвейсів»! Він був такий, про яких Василь Стус писав:«Як добре те, що смерті не боюсь яі не питаю, чи тяжкий мій хрест.Що вам, Боже, низько не клонюсяв передчутті недовідомих верств.Що жив-любив і не набрався скверни,ненависті, прокльону, каяття.Народе мій, до тебе я ще верну,і в смерті обернуся до життя…»

‼️Від 12 травня в Україні поновлено спрощений механізм повернення на службу військовим, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертирували.Спрощений механізм повернення до військової служби — це можливість добровільно прибути до відповідних військових частин і висловити готовність продовжити військову службу. З цього моменту протягом 72 годин таким військовослужбовцям продовжується військова служба, дія контракту, а також поновлюється виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення. Також з моменту продовження військової служби поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.Військовослужбовці, які повернулись, зможуть продовжити службу за рішенням командира, навіть за наявності кримінального провадження.✅Спрощений механізм діятиме до 30 серпня 2025 року і поширюватиметься на військовослужбовців:• які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертирували до 10 травня 2025 року;• військову службу яких призупинено на момент повернення до визначених батальйонів резерву;• які добровільно прибули не пізніше 30 серпня 2025 року до відповідних батальйонів резерву.⁉️Як повернутися на службу через мобільний додаток «Армія+»⁉️ ➡️Подати рапорт в Армія+ на повернення на службу після СЗЧ. ➡️За 24 години прибути до найближчого відділу Військової служби правопорядку; ➡️Отримати консультацію на місці та дістатись до батальйону резерву; ➡️За 72 години поновитись на службі та повернути соціальні гарантії і грошові виплати; ➡️Подати ще раз рапорт в Армія+, але тепер вже на Зміну місця служби, прикріпивши рекомендаційний лист від частини, куди є бажання потрапити; ➡️Отримати погодження та готуватись до від’їзду в нову частину.Якщо не повернутися на службу за спрощеною процедурою, то є інший варіант повернення. Але він вже передбачає подання клопотання про зняття кримінальної відповідальності у судовому порядку, а також письмовий дозвіл командира військової частини, яка може прийняти військовослужбовця. І лише після того можна буде повернутися на службу.

📍 Огляд загарбницької кампанії рф — 27 травня 2025 року (за даними ISW)🕊️ Мирний процес блокується рф:москва навмисно уникає конкретних строків у переговорах із Україною, затягуючи процес.🔹 рф просуває «меморандум», що базується на умовах капітуляції України.🔹 Позиція Заходу — відновлення контролю України над ЗАЕС, рф — проти.путін продовжує мілітаризацію російського суспільства:🔹 Провів показову зустріч з організацією «росія – країна можливостей».🔹 Підкреслив важливість участі ветеранів війни в Україні в політичному житті рф — готується нова еліта до виборів у 2026.🇪🇺 ЄС запускає програму ReArm Europe/Readiness 2030:🔹 Затверджено фінансовий інструмент SAFE — до 150 млрд євро для спільних закупівель озброєння.🔹 Україна може отримати фінансування на закупівлю боєприпасів, систем ППО, БПЛА, РЕБ, засобів зв’язку, захисту критичної інфраструктури тощо.🇸🇪 Швеція оголосила новий пакет допомоги Україні на суму 4,8 млрд шведських крон (≈499 млн доларів), що включає:— фінансування українського ОПК,— підтримку ініціатив із постачання боєприпасів,— закупівлю ППО та дронів дальньої дії.🇺🇦 Ми тримаємо стрій — попри маніпуляції, шантаж і спроби окупації.Кожен день боротьби наближає нашу Перемогу.Єдність, правда і воля — наша зброя.Віримо в ЗСУ. Віримо в Україну. 🫡

Запалили свічку пам’яті. Промовили «Отче наш». Помолилися за всіх, хто віддав своє життя за Україну. Освятили.Відтепер у каплиці мотопіхотного батальйону 10 ОГШБр «Едельвейс» є банери, де закарбовані імена воїнів – наш Пантеон Героїв.Ми не забуваємо своїх побратимів, які стали серед Небесного воїнства. Пам’ятаємо їхню жертовність. Світлини та спогади стають для нас живим вівтарем, де ми бережемо їхні обличчя та імена. Вони наче вчора були серед нас, хоча пройшли роки, як хлопці виконали своє останнє бойове завдання.Вони з нами в строю. Наш обов’язок схилити перед ними голови, наш обов’язок карбувати їхні імена у Вічну Пам’ять про Героїв.На цих банерах – не просто імена, а цілі світи, обірвані долі, невимовний біль і безмежна гордість. Кожне ім'я – це історія життя, відданого за свободу, за можливість дихати на рідній землі. І поки ми живі, поки пам'ятаємо, ці хлопці залишаються з нами, оберігаючи нас із небес і надихаючи на боротьбу.Їхня пам'ять – це наш незламний щит, наша непорушна віра в перемогу. Ми продовжуватимемо їхню справу, з честю нестимемо їхні імена крізь покоління, адже вони — невід'ємна частина нашого сьогодення і майбутнього, вічний приклад мужності та самопожертви.

Мейсон: про життя на ровері, іграшку і кабачкиЯк сказав один мій знайомий режисер, кожна людина – ходяча історія, на основі якої можна зняти фільм. На мою думку, кожен військовослужбовець – це історія в квадраті. Історія, яка творить історію, перепрошую за тавтологію. Наш герой Олександр народився в невеличкому селі під Івано-Франківськом в 96-му. Хлопчика виховувала мама. В дитячі роки був енергійним та спортивним, що продиктувало подальший вибір професії. Після школи закінчив фізкультурний коледж в Івано-Франківську. Грав в другій лізі Чемпіонату України по футболу. Працювати почав в будівельній сфері простим робітником. Здавалось б звичайне життя, де є місце і розвитку, і кар’єрі, і створенню власної сім’ї. Проте вибір часто диктують зовнішні обставини, те, що приходить попри наші бажання і сподівання. В 21 рік (2017 р.) Олександр, порадившись з сім’єю, вирішує доєднатися до майбутніх побратимів на Донеччині, щоб захищати і відвойовувати рідне. Спочатку - навчальний батальйон в Рівному, потім ще 1.5 місяці – «інженерка» (навчання спорудженню інженерних фортифікації для бойових цілей – ред.). Попадає в 10 гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс». Вже потім Олександр буде згадувати, що в порівнянні з нинішнім вторгненням «як такої війни там не було». Перший раз почув вибухи, що стало потім як «каву попити». Працював на мінометах. Пробув 3.5 роки з перервами на злагодження і відпустки. Завершивши справи, після тривалої перерви, Олександр знову йде захищати те саме, рідне. Тепер вже під час повномасштабного вторгнення. Знову - «десятка» (10 ОГШБр – ред.), але інший батальйон, який перебував в процесі формування. Після перебування на Житомирщині, в очікуванні бойової команди, Олександр з побратимами вирушає на Донеччину. Знову бере до рук вже звичний для нього міномет. «Під час міського бою страшно, коли бачиш трупи на вулиці. І розумієш, що зараз буде те саме» - говорить Олександр. Він згадує один з боїв, де забезпечував піхоті прикриття з міномету. В самий розпал бою на відстані близько 500 метрів від епіцентру події їхало двоє людей на велосипедах. Додому чи з дому. «Як ні в чому не бувало». Як ніби то війна, це просто фон, картинка на екрані телевізора. На «ровері», як називає його Олександр, проїхало цивільне життя, крізь бій в далечінь… Одного разу Мейсон (позивний Сашка) був на заміні, в піхоті. На відносно середній відстані він побачив бурятів:Ростік, пі-ри йдутьТа стріляй вже«І почав той кулемет душити щосили. І мої побратими, що зліва, що зправа, теж почали стріляти». Цікавлюся що ж сталося з тими бурятами. Відповідає : «Після того як дав кулеметом більше двохсот патронів 7.62, я їх більше не бачив». Поцікавився чи дають прізвиська військові мінометам. Олександр каже, що такого немає, але часто цю зброю називають іграшкою, в яку заряджаються «кабачки». Одного разу, згадує військовослужбовець, пощастило «положити» 12 ворогів чотирма снарядами. Хоча зараз війна (з 2024 року) змінилась через масове застосування дронів. «Ідеш в туалет і жужжить. І ти розумієш, що то не наше.» Але це, на мою думку, вже окрема розмова для окремого матеріалу.Особисто для мене дуже дивно чути від людини, яка бачила смерть побратимів, воює 7й рік, відбила разом з побратимами N-ну кількість атак росіян з великими втратами ворога, щось по типу: «ой ви знаєте, ну мені немає про що розказати, я просто роблю свою роботу». Але завдяки тому, що хтось «просто робить свою роботу», Україна і витримує навалу. І завдяки таким людям ми і переможемо. Олександр Вознюк

🇺🇦🎓 Дев’ять українських військових вишів стали частиною європейської освітньої спільноти оборони!Міністерство оборони України отримало офіційне підтвердження про приєднання дев’яти вищих військових навчальних закладів до мережі Європейського коледжу безпеки та оборони (ESDC). Це важливий крок на шляху до інтеграції стандартів НАТО та ЄС у систему військової освіти України.🔗 Приєднання до ESDC відкриває нові можливості:– спільні навчальні програми з партнерами з ЄС– розвиток стратегічної військової освіти– посилення взаємосумісності з арміями країн-партнерів📍До мережі ESDC увійшли:Національна академія сухопутних військ ім. СагайдачногоВійськовий інститут КНУ ім. ШевченкаЖитомирський військовий інститут ім. КорольоваХНУ Повітряних Сил ім. КожедубаВійськова академія (Одеса)Інститут ВМС Одеської морської академіїВійськовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ»ВІТІ ім. Героїв КрутВійськовий юрінститут НЮУ ім. Ярослава Мудрого🇺🇦 Україна не просто тримає стрій — ми формуємо нову генерацію воїнів, лідерів і стратегів європейського рівня. Перемога буде за тими, хто вчиться та діє!

Запрошуємо на службу до мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»Є вакансії для офіцерів, сержантів, солдатів в бойових і тилових підрозділах.Всі вакансії передбачають службу в мотопіхотному батальйоні 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил УкраїниОбов’язки:• патріотизм• дисциплінованість• хоробрість• беззастережне виконання наказів командирів• знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України• знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно• дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України• бути пильним, суворо зберігати державну таємницю• вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання бойового завданняВимоги• готовність нести службу в зоні бойових дій• відсутність хронічних захворювань• фізична витривалістьУмови• служба у злагодженому і досвідченому колективі• офіційна мобілізація до кінця воєнного стану або служба за контрактом• служба в зоні активних бойових дій• грошове забезпечення від 25 000 до 130 000 гривень із розрахунку виконання завдань та бойових розпоряджень• додаткова виплата винагороди в розмірі 70 тис. грн для тих, хто знаходиться на передовій за кожні сумарно обчислені 30 днів виконання бойових завдань• доплата +23% до заробітної плати порівняно з іншими військовими частини (за те, що бригада гірсько-штурмова)• повне речове та продовольче забезпечення• своєчасне отримання посвідчення учасника бойових дій (УБД)• відпустка згідно чинного законодавства• належна організація реабілітації воїнів в престижних санаторіях і курортах України та за її межами• можливість вибути на курси де отримати офіцерське звання за умови наявної вищої освіти• можливість оформлення піднайому житла і постановка на квартирну чергу• обов’язкове проходження навчання перед виконанням бойових дійЗа деталями звертайтесь + 380999411119 (Whats App)

Едельвейс з позивним «Іва»Перший досвід штурмових дій одночасно найважчий та найпростіший. Ще не відомо на скільки все може бути важко та з чим доведеться зіткнутися під час виконання поставленої задачі .Перед мною старший солдат мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з позивним «Іва» ділиться своїм досвідом. В окопах у складі мотопіхотної роти з 26 березня 2023 року.Відібрали мене у групу резерву командира батальйону. На ранок планували відновити контроль над раніше втраченою позицією. Сказати що я не хвилювався, – посміхається – я боявся, що можу не впоратися, бо з групи був єдиний хто ще не мав такого досвіду. Але настав ранок, сонце ще не встало, ми рушили окопами у визначеному напрямку. Старший групи назначив мене замикаючим, пам’ятаю він сказав – будь уважним та обережним. Почали «зачищати окопи та нори». Постійними артилерійськими обстрілами окопи були місцями повністю зруйновані та засипані, переміщуватися було важко. Іноді треба було піднятися з одного окопа та швидко перебігти до іншого. Аж раптом зустрічний вогонь змусив шукати укриття. Зовсім поруч вибухнула міна, було схоже що вісімдесят друга. Мене відкинуло вибуховою хвилею у вирву, у вухах сильно дзвеніло. Оглянув себе – поранень небуло. Поруч впав мій побратим. Перші втрати у той день. Я підповз до нього, оглянув – на щастя «легкий» і аптечка поруч. Перемотую йому руку, а сам думаю як там інші, бо чую ворожий міномет продовжую працювати. Надав першу до медичну допомогу і чую по рації що старший групи викликає мене – треба винести ще одного пораненого. Іду до нього. І тут по позиції поруч починає працювати вороже РСЗВ 122 мм. Земля тремтіла так, здавалося, що все летить прямо в нас поки я виносив пораненого до медика, а потім вертався за наступним і ще за одним.Про що думав у той момент?Хотів як найшвидше дістатися з пораненим до медика, особливо з другим пораненим, бо дуже важкий був. А ще про те як повільно тягнеться час. Дивився на годинник, всього дві години пройшло, а здавалося день добігає кінця. Що зробив першим після повернення?Як тільки з’явилася можливість написав дружині, спитав як там діти. Бо з рештою, ті, найрідніші, хто чекає вдома надають впевненості, у найскладніші миті життя.

Герої нашого часу… «ЗИМА»Герої нашого часу – це не персонажі з книжок і фільмів, а звичайні чоловіки та жінки, хлопці й дівчата, які живуть поміж нас. Це звичайні люди, які мріяли, закохувались, створювали сім’ї, будували плани на власне життя. Але коли Україна опинилась у небезпеці – вони стали на її захист.Сьогодні мова піде про заступника командира роти з озброєння МПР МПБ – ЗАГОРУЙКА Василя Петровича. У звичайному житті Василь Петрович – голова фермерського господарства на Хмельниччині, люблячий чоловік, батько двох дітей. Але від початку повномасштабного вторгнення у складі новоствореного мотопіхотного батальйону боронить рідну Україну від московитської навали. Бойовий досвід нинішній заступник командира роти з озброєння отримав ще в роки строкової служби під час війни в Афганістані. І мріяв молодий Василь, що досвід цей залишиться в минулому. Та плинув час. Й життя показало підступність північно-східного сусіда під оманливою «братською» маскою. І в квітні 2015 року довелось Василю Петровичу, тепер уже старшому лейтенанту, знову взяти до рук зброю: бойовий шлях у боротьбі українського народу з російськими збройними формуваннями за свою незалежність та самоідентичність наш герой розпочав у складі 24 ОМБр. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію суверенної незалежної України ЗАГОРУЙКО Василь Петрович (позивний «ЗИМА») на посаді заступника командира роти з озброєння у складі 2 мотопіхотної роти новоствореного мотопіхотного батальйону 10 ОГШБр у березні – квітні 2022 року бере участь у звільненні північних кордонів Батьківщини на Житомирщині та Київщині, а з травня 2022 року боронить Україну на сході.Під Врубівкою, селище Сєвєродонецького району Луганської області, у червні 2022 року під час масованого обстрілу підрозділу було поранено командира роти – і Василь Петрович бере на себе обов’язки командира. Власним прикладом спокою, впевненості та відваги «ЗИМА» зумів організувати особовий склад та уникнути паніці в підрозділі, що допомогло зберегти життя військовослужбовців, зберегти майно підрозділу, організувати лінію оборони на даній ділянці. 22 червня 2022 року під Врубівкою Василь Петрович отримав осколкове поранення, яке на певний час вивело його зі строю, але не зломило бойового духу офіцера. Після відновлення «ЗИМА» знову повертається до підрозділу, який став уже рідним, у складі якого бере участь у боях за оборону України вже протягом більше двох років. І незмінною залишається віра Василя Петровича у правильність обраного шляху захисника та любов до України.