Арнольд Ален-це боєць тої категорії, який не дуже відомий широкій публіці, не дуже на слуху у професійній тусовці. Але битися з ним ніхто не хоче, адже шанс програти дуже високий. Нагадує історію з Матеушем Гамротом, тільки якщо у "Геймера" проблема в медійці та стилі. То у Арнольда справа у відношенні до боїв. Він не є бійцем по своїй суті, для нього це робота, де добре платять та є можливість обрости потрібними зв'язками. Саме тому в нього за 11 років всього лише 13 боїв. Втім він встиг перемогти Хукера, Чікадзе, Катара, Юсуфа, Мілендеса, майже виграти мовсара та явно програти лише я Максу. Що не дивно адже він завжди виходить зарядженим та в праймовій формі. Ще з Cage Warriors стратегія Алена була видавати якісні бої, отримувати гроші від спонсорів і грамотно інвестуючи жити комфортне життя з депозитів. При переході в UFC стратегія залишилась та сама, Ален один з небагатьох бійців хто має рекламний контракт з Venom та Monster Energy. І це тільки те що відомо, тож грошей в нього вистачає, а титули, досягнення, спадок, то не його тема. Адже якби Арнольд захотів, він би вже міг побитися кілька разів за титул. В нього яскаравий стиль, яскраві бої, він цікавий сам по собі, але не відбитий як Мітчел а притрушений у мірах розумного, як той же Сільва. При тому ще і є прихильником олдскулу. Такий образ можна продати навіть у Азії та Арабському світі. Не кажучи вже про інші ринки і те що в нього є англійська аудиторія. Шкода звісно що у Алена свої пріоритети і він не видає той максимум, який може. Але не варто забувати що бійці це також люди і вони кладуть своє здоров'я не чисто по приколу.