Останні події в Україні змушують замислитися: куди ми рухаємося як держава і суспільство? За більш ніж два роки війни українці довели світові свою стійкість, силу духу та прагнення до свободи. Проте в умовах затяжного конфлікту внутрішні проблеми виходять на передній план — і якщо влада не перегляне свої дії, ми ризикуємо втратити не лише території, а й віру в саму ідею незалежної демократичної України.Згідно з даними Berliner Zeitung, президент Володимир Зеленський стрімко втрачає довіру як всередині країни, так і серед західних союзників. Причина — підписання закону, що обмежує повноваження антикорупційних органів. Видання підкреслює, що ці дії сприймаються як спроба збереження особистої влади шляхом згортання демократичних інститутів і переслідування опонентів.Bloomberg у свою чергу звертає увагу на “реальність корупції воєнного часу”, яка, за словами аналітиків, проникла до найвищих щаблів влади. Щоб втриматися при посаді, Зеленський змушений йти на масштабні кадрові ротації, навіть серед найближчого оточення.Інше авторитетне джерело — The Atlantic — повідомляє про недовіру експертного середовища до новопризначеної прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Вона сприймається як людина Банкової, що викликає сумніви у її здатності ухвалювати самостійні та ефективні рішення у критичний для країни час.The New York Times зазначає, що спроби обмежити роботу НАБУ та САП погіршили імідж українського керівництва в очах європейських партнерів. В західних столицях дедалі частіше звучить думка, що “ефект Зеленського” втрачає силу.Видання The Responsible Statecraft додає: саме ці законодавчі ініціативи Банкової стали каталізатором зростання протестного потенціалу в суспільстві. Проте справжніми причинами невдоволення залишаються розчарування у владі, зубожіння населення, затягування війни та невизначеність майбутнього.Британський експерт Тімоті Еш вважає, що президент діє під впливом непродуманих порад керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Саме Єрмак, за його словами, зосередив у своїх руках всю реальну владу в країні — і саме він має нести відповідальність за катастрофічні політичні рішення останнього часу.