На географічній карті Чигиринського району чималу територію позначено зеленим кольором. Це — Холодний Яр. Але так називають значно більшу місцевість, аніж межі урочища. Це десяток навколишніх сіл, разом із Медведівкою, Мельниками та Суботовим, що належав Богданові Хмельницькому. Холодний Яр — це насамперед про боротьбу повстанців у 1918—1922 роках й отамана Чучупака.“Мій співрозмовник Василь Чучупак — племінник знаменитого отамана Василя Чучупака. Про свого дядька він знає, що той служив у царській армії, воював у Першій світовій. А також те, що через рік ігуменя Мотронинського монастиря, що біля Мельників, попросила захистити монахинь від білогвардійців. Місцеві чоловіки організували загін. Отаманом обрали 23-річного Василя Чучупака. Наприкінці зими 1920 року в бою з більшовиками Чучупак застрелився, аби не потрапити в полон. Через два роки вороги зайняли Холодний Яр й одразу взялися очорнювати пам’ять про отамана та опір холодноярців. У Мельниках навіть сьогодні неоднозначно ставляться до того часу. Мальовничим лісом від Мельників веде вузька дорога до Троїцького Мотронинського жіночого монастиря. Настоятелька монастиря з’являється за кілька хвилин. Згадує кілька слів про давність обителі й переходить до радянського періоду. Говорить про те, як постраждав храм, коли комуністи використовували його як склад для селітри. Ігуменя Іларія розповідає про злочини нацистів під час Другої світової війни: “Німці тут заходили в кажду хату в селі і стріляли людей. Одна жінка, коли розбирали тут церкву, забрала собі ікону. І коли німець зайшов до її хати, то діти сховалися за ту ікону, так що він їх не побачив. Нацист розстріляв хату, але в дітей не попав. Так сталося чудо — ікона врятувала дітей від смерті”. Запитую про монастир як осередок Холодноярського спротиву більшовикам. Але настоятелька не хоче про це говорити. Каже, що нічого не знає про той період. Після згадки про отамана Чучупака її настрій погіршується. Тепер на запитання відповідає коротко”. Репортаж із Холодного Яру у матеріалі ↓https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/rukh-iakii-nemozhlivo-zupiniti/