"Був пластуном у Харкові" — так охарактеризували ветерана Армії УНР Бориса Різниченка в одному із листів до центрального видання Пласту "Молоде Життя". У листі організатор Пласту на Гуцульщині Михайло Горбовий, ветеран Гуцульської сотні Українських Січових Стрільців, просив надсилати на адресу Різниченка пластову пресу і пропонував співпрацю в музичній ділянці. Борис воював за Україну у складі 16-ї бригади 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР під командувавнням Марка Безручка, був молодшим писарем. Після визвольної війни він мешкав в гуцульському містечку Кути, подалі від "більшовицького раю", але на рідній українській землі. Доля багатьох пластунів, особливо вихованців перших гуртків, котрі згодом потрапили на Наддніпрянщину у складі УГА, досі залишається невідомою. Однак беззаперечним є той факт, що при активному національному житті українська молодь прагне організуватися. І якби на початку 1920-х більшовики не захопили українські землі, пластовий рух у Харкові масово розквітнув би ще тоді. Бо він, заснований на англійському зразку, є органічним утворенням української культури.Цього року офіційно затвердили нову дату заснування Пласту — 21 квітня. До 114-ї річниці публікуємо матеріал про витоки харківського осередку організації ↓https://localhistory.org.ua/texts/statti/korinnia-kharkivskogo-plastu/