“Вже тринадцять днів тягнеться в великій салі опери в Харкові небувалий політичний монстр-процес проти 45 українських національних діячів. З акту обвинувачення як і з дотеперішніх зізнань самих обвинувачених видно, що всі вони належали до нелегальної, законспірованої протибільшовицької організації, яка мала за завдання відреставрувати українську національну державу над Дніпром. Майже всі обвинувачені — це загально відомі в українському національному житті, в історії українських визвольних змагань, в українській науці, літературі і взагалі в українській культурній праці постаті. Це люди не тільки поважні та зрілі, але й богаті життвєвим досвідом, словом найгідніші українські громадяни, що бажали рятувати свою Батьківщину, що прагнули добра для неї і в імя цього добра працювали серед важких обставин більшовицької дійсности цілими літами. Об’єднувала їх велика віра у здійснення найвищого національного ідеалу, а кріпила гармонійна праця”.У квітні 1930-го в Харкові завершився великий судовий процес над “антирадянською організацією” — так званою Спілкою визволення України. Це більшовицьке судилище, фактично, було спрямоване проти національно-свідомої інтелігенції. На території УРСР судовий процес над СВУ в залі Харківської опери транслювався по радіо. Галичани вважали, що жоден свідомий українець не міг без остраху слухати це знущання над підсудними. Справа СВУ завдала неабиякого удару по радянофільських настроях серед західноукраїнської громадськості. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з думками уродженця Волині, члена Центральної Ради та НТШ Валентина Садовського щодо процесу над СВУ. Публікація дає змогу зрозуміти як західні українці трактували ці доленосні події, що відбувалися за Збручем на Наддніпрянщині ↓https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/monstr-protses-valentin-sadovskii-pro-spravu-svu/