“Думаючи про різне в полоні, я зрозумів, як багато чим я завдячую іншим людям. Згадував людей, які мені зустрілися в житті, різні люди за дуже різних обставин, і думав, що мені дуже пощастило, що стільки прекрасних людей мені зустрілося. І це якось мене підживлювало, дуже допомагало. Я просто вірив у те, що вони про мене не забувають, що вони про мене говорять. Люди – це насправді найважливіше”.Максим Буткевич — журналіст, один із голосів українського правозахисного руху, багаторічний координатор проєктів допомоги біженцям. За правозахисну діяльність був відзначений премією “Світло Справедливості”.З початком повномасштабної війни Максим долучився до лав Збройних сил України. У 2022 році потрапив у російський полон, де провів понад два роки. Навіть у неволі він не втрачав внутрішньої опори: читав Біблію, багато розмірковував, молився і підтримував інших полонених. Віра та відчуття невидимого зв’язку з людьми допомогли йому вистояти. Після звільнення він повернувся до громадської діяльності. Продовжує працювати з темами прав людини й намагається донести світові, що Росія знищує все людське. Максим як вірянин-християнин не запитує себе, де Бог у цьому всьому злі, чому він допускає це зло? У його Космосі за все, що відбувається, відповідальні люди: одні — за вбивства, другі — за порятунок. Залежно від вибору. Він за свої вибори впродовж всього польоту спокійний. Вони запалюють у ньому Світло, урухомлюють його ракету, попри всі закони фізики. Це Світло ніхто не зміг погасити навіть у найтемніших камерах. І він несе його світові. З надією хоч трохи розсіяти темряву.[ Проєкт втілено спільно з Інститутом лідерства та управління УКУ]https://svitlo.localhistory.org.ua/butkevych.html