Після черг і дефіцитів радянщини 1990-ті потішили українських споживачів розмаїттям товарів у магазинах і кіосках. Серед них були й екзотичні для громадян продукти: як-от жуйки, смоктунці на паличці чи порошки, які розчиняли у воді й мали солодкий напій. Про здорове харчування ще не йшлося – головними критеріями були дешевизна й доступність. 👉 Rama. Реклама цього німецького маргарину обіцяла “поживний і корисний сніданок”. Розуміння шкоди від такого продукту настало згодом. Однак деяка користь від Rama все ж була: пластмасові коробочки від спреду ще десятиліття виконували функцію “скарбнички” – як не для цвяхів та шурупів, то для біжутерії чи дрібних грошей. 👉 Gallina Blanca. “Gallina Blanca, буль-буль…” – виспівував приємний жіночий голос у рекламі бульйонних кубиків іспанського виробника. Пропонували різні смаки: курячий, телячий, грибний. Кинутий до супу, картоплі чи тушкованої страви, кубик насичував її смак. Дехто просто розчиняв кубик в окропі – і за кілька хвилин мав готовий бульйон. 👉 Love is. Вироби турецької компанії Kent Gida наголошували, що гармонія – це коли все удвох. Їхня обгортка мала два кольори, а жуйки поєднували два смаки: банан і полуниця, ананас і апельсин, вишня і лимон тощо. Всередині були фантики-вкладки з малюнками британця Білла Еспрі, які дотепно пояснювали, що ж таке кохання.👉 Turbo. Ще одне дітище Kent Gida. Жуйки мали персиковий смак, пізніше з’явилися інші смаки. Але не це було головним. На фантиках Turbo були зображені транспортні засоби: автомобілі, літаки, кораблі. Дітлахи колекціонували їх, ними обмінювалися. Рідкісний фантик можна було виміняти на шкільний обід. А ще влаштовували безкомпромісні змагання на перервах – той, кому вдавалося перевернути (“вибити”) фантик розправленою долонею, забирав його собі. 👉 Yupi, Invite, Zuko. “Просто додай води” – рецепт, відомий кожній дитині 1990-х. Порошок розчиняли у літрі води – й отримували солодкий кольоровий напій. Таке питво, яке зазвичай іменували за назвою найпопулярнішого тоді виробника Yupi, стало незамінним під час великих застіль: як-от новорічні святкування чи весілля у шалаші. 👉 Chupa Chups. Іспанську цукерку-смоктунець на паличці вважали неодмінним атрибутом гуляння у дворі – такий собі дитячий аналог сигарет. Курцям їх також радили – начебто як дієвий засіб позбутися шкідливої звички. Правда, не всім вистачало терпіння, щоб досмоктати цукерку до кінця – починали гризти. А ще ж були ”чупіки” з жуйкою всередині! 👉 Kinder Cюрприз. Шоколадні яйця від італійської фірми Ferrero – хіт продажів 1990-х. Яйце цікавило мало, головна увага – іграшці, розміщеній всередині. Іграшки об’єднували в колекції, щороку з’являлися нові комплекти. Деякі умільці примудрялися “вирахувати”, що сховано в яйці, бегемотик чи конструктор, не відкриваючи його – просто покалатавши біля вуха. 👉 Мівіна. Дешева і проста у приготуванні вермішель стала справжнім порятунком для українців у злиденні роки. Виготовляли її у Харкові. Фірму “Техноком” заснував в’єтнамець Фам Нят Вионг – згодом став першим доларовим мільярдером у своїй країні. “Мівіну” заливали окропом, додавши приправу й олійку. Іноді гризли сухою. Обов’язковим атрибутом святкового столу став “салат з мівіною”. Статистика замовчує, скільки виразок і гастритів подарував цей продукт нашим громадянам. Більшу про улюблені, але шкідливі смаколики українців читайте у новому випуску “дев’яності” → https://publishing.localhistory.org.ua/product/devyanosti-3-4-2025/