“Роботу над оригінальним англомовним виданням книжки “Світло і пломінь. Річ Посполита, 1733–1795” було закінчено в 2020 році. На той час неоімперська політика Росії щодо України вже повторювала модель, яку заклала російська імперська політика XVIII століття щодо Речі Посполитої. Застосування звичних імперських інструментів — підкуп, залякування та наклепи — не завадило Речі Посполитій вийти з-під підпорядкування Росії, відновити свій суверенітет, збільшити військо, укласти нові союзи, реформувати систему державного управління і зруйнувати соціальні та релігійні бар’єри. Однак Російська імперія таки напала на сусіда, анексувала його найродючіші землі та спробувала знову уярмити його зранене ампутоване тіло. Процвітання сусідньої республіки було нестерпним для царського самодержавства, якому ідеологічно й демографічно загрожувала життєдайна культура політичних і громадянських свобод. Коли повстання знову засвідчило незламний дух Речі Посполитої, російська цариця знищила її внівець. Вона цинічно заявила, що імперія лише повернула собі російську спадщину. Із різних причин Володимирові Путіну наразі не вдається те, що вдалося Катерині ІІ, але ціна героїчного опору України намаганням знищити її як державу, націю, суспільство й культуру приголомшливо висока. Існує достатньо підстав для того, щоб українські читачі сприйняли успіхи й нещастя Речі Посполитої XVIII століття як частину історії власної країни. Однак апелюю також до універсальних мотивів. Незважаючи на всі численні приклади людської слабкости та порочности, що є на сторінках книжки, це історія оновлення та одужання наперекір обставинам. У виданні також ідеться про далекоглядні зусилля, спрямовані на відродження громадянської спільноти, яку знищила криза, попри ворожість та агресію сусідніх абсолютних монархій. Зрештою, Річ Посполита розвалилася не сама собою — вона зі зброєю в руках боролася за своє незалежне існування та була превентивно знищена.Не маю сумніву, що українські читачі зауважать схожість між тим, як Росія підривала й руйнувала Річ Посполиту XVIII столітті та її потугами вчинити те саме з Україною в XXI столітті. Драматична ескалація російської агресії 24 лютого 2022 року ще більше унаочнила цю аналогію.Присвячую цю книжку всім українцям, які беруть участь в екзистенційній боротьбі проти намагань Росії знищити їхню країну. Чинячи стійкий опір агресорові, вони захищають не лише свою незалежність, а й загальнолюдське право на свободу!”▶️ Про історичні паралелі занепаду Речі Посполитої та сучасною боротьбою України за свободу читайте у книзі “Світло і пломінь. Річ Посполита, 1733–1795” автора Річарда Баттервіка → https://bit.ly/44ADvbj