Соціально дозволені способи залицяння у Речі Посполитій в XVII–XVIII століттях передбачали поплескування, щипання, міцні обійми, затягування об’єкта почуттів у ліжко, перекидання на сіні. Зазвичай саме чоловіки були стороною, яка ініціювала залицяння і проявляла активність, але й жінки не обмежуватися лише захистом своєї «цноти». Навпаки, вони також часто дозволяли собі сміливу поведінку щодо об’єкта своїх почуттів. У селі Сіцинек під Вомбжезьном якогось Станіслава Овчарчика звабила Яґнешка, яка служила у дворі: «Коли напився, то влігся на корчмарському ліжку й заснув, а вона прийшла до нього до ліжка, сиділа біля нього і цілувала його сплячого». Дочка Анджея Раковича із Кривки в Самбірській економії закрутила відразу два романи — з Павлом Кедишем та Анджеєм Сікоричевим. Одного разу дівчина «наказала обом згаданим вище в одну ніч для розпусти прийти, де Павло Кедиш, заставши сина Сікоричевого, зарізав його», після чого завбачливо втік із села. Ба більше, за тогочасними уявленнями активність жінок у цій (і не тільки в цій) сфері часто реалізовувалася у надприродних діях. Вважали, що молоді жінки, намагаючись завоювати прихильність чоловіка, використовували різноманітні магічні практики. У дворі Станіслава Порембського в селі Луковіце служила «якась Зофья Бачонка, зграбна, […] про яку казали люди, що причарувала боярчика, який служив тому ж пану Станіславові Порембському, що її взяв за дружину, а перед тим застали її у стайні в того ж пана Порембського. І топили її в Дунайцю, а коли випливла, взяв її вже той боярчик. І говорили: то знати, що вона його добре причарувала». Натомість Маріанна Чубатка з-під Коніна «зіпсувала» чарами Томка з Ліхеня, сина кметя Щенсного, бо «до дівки залицявся, я йому в цьому заздрила». Безсумнівно, що деякі жінки таки справді вдавалися до використання любовної магії. Під час судових процесів, які стосувалися чарів, допитувані розповідали про різні практики: трав’яні ванни або любовні напої з додавання сечі або місячної крові — на рівні з господарськими забобонами.👉 Які залицяння були прийняті в польських громадах? Читайте у книзі Томаша Вісліча “Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть” → https://bit.ly/3V8yO4I