ВЧОРА Я ЗНОВУ ПОБАЧИВ, ЯК ФОРМУЄТЬСЯ МИСЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ОТОЧЕННЯ Вчора ми були в кафе з великою зеленою територією й майданчиками для дітей. Усі столики зайняті, аншлаг — сіли на траві. З нами — друзі, професійні футболісти, їхні родини. І один гість, який приїхав із дружиною на кілька днів до Словаччини — футбольний арбітр, суддя матчів вищої ліги. Приїхав після гри з Мессі. Розмови — прості: діти, школи, ігри, країни... Люди, яким не треба нічого доводити. Вони знають, хто вони. І знають, що можуть. І от що я помітив:Коли ти опиняєшся серед таких людей — відбуваються якісь мікрозміни в голові, твоє мислення змінюється. Ти не робиш для цього нічого спеціального. Просто сидиш поруч. І стає інакше. Ці люди заробляють в рази більше, ніж я, в них інші цінності, пріоритети, інший світогляд. Але справа не в доходах, а в тому, що з ними ти починаєш бачити ширше. Інакше звучить поняття «норма». Сьогодні на сесії клієнт-підприємець сказав:‒ У моєму світі стоматологи — це ті, хто впахує, щоб вижити. Я відповів:‒ А в моєму — це ті, хто володіє клініками, відкриває філії, подорожує. І працює — не з потреби, а з вибору. Це не про футболістів і не про стоматологів. Це про реальності, в яких ти живеш. Оточення — формує більше, ніж ти думаєш. Бо якщо ти жодного разу не сидів на траві поруч із тими, хто вже грає в іншу гру —ти не повіриш, що вона існує. Я відчув це дуже чітко. І в мене питання до тебе — без пафосу:А ви відчували, як змінює вас оточення? Було таке в вашому житті — що ніби просто поруч сидів,але після цього вже не міг мислити по-старому? Напишіть. Цікаво подивитись, в кого це вже відбулося.