🌎🤝 IV Саміт CELAC–ЄС у Санта-Марті: між єдністю та розбіжностями9 листопада 2025 року в місті Санта-Марта (Колумбія) відбувся IV Саміт між Європейським Союзом і Спільнотою держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC). Захід спільно очолили Президент Європейської ради Антоніу Кошта та Президент Колумбії Густаво Петро, який цього року головував в CELAC. Попри відсутність більшості європейських лідерів, включно з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, саміт завершився ухваленням 52-пунктової спільної декларації, що перевищила очікування учасників, але водночас висвітлила розбіжності та поляризацію між двома континентами. Замість запланованих двох пленарних сесій обговорення тривало лише вісім годин.🔹 Серед небагатьох президентів, які прибули особисто, були Луїс Інасіо Лула да Сілва (Бразилія) та Педро Санчес (Іспанія). Саме Лула виступив із найгострішою заявою, застерігши, що “Латинська Америка знову стала поділеною, під загрозою політичного екстремізму, маніпуляцій ЗМІ та організованої злочинності”.🔹 Президент Петро відкрив саміт закликом до єдності: “Хочу, щоб цей саміт став маяком світла посеред варварства”, а Антоніу Кошта підкреслив, що ЄС і CELAC “ніколи не були такими близькими у співпраці”, зазначивши понад 60 візитів високого рівня між регіонами з 2023 року.Пленарне засідання розпочалося символічною церемонією, проведеною духовним лідером народу Архуако, який закликав світових лідерів до “захисту землі та гармонії між народами”.📜 У підсумковій декларації лідери підтвердили відданість демократії, верховенству права, правам людини, міжнародному праву та Статуту ООН, наголосивши на пріоритеті мирного врегулювання конфліктів.🇺🇦 Особливе місце в документі (пункт 14) посіла війна проти України:“Ми висловлюємо глибоку занепокоєність триваючою війною проти України, що призводить до колосальних людських страждань. Підтримуємо всі зусилля для досягнення стійкого припинення вогню та сприяння політичному діалогу, спрямованому на справедливий, всеосяжний і тривалий мир — у повній відповідності до міжнародного права та принципів територіальної цілісності й суверенітету держав” Це формулювання стало предметом суперечок: Венесуела відмовилися підписувати декларацію саме через згадку України. Як зазначила віцепрезидентка Єврокомісії Кая Каллас, “це показує подвійні стандарти: ті, хто говорить про міжнародне право, відмовляються засудити очевидну агресію”.🟢 Водночас документ охоплює широкий спектр питань:• реформа Ради Безпеки ООН для більшої представницькості,• боротьба з кліматичною кризою та підтримка COP30 у Бразилії,• цифрова трансформація та етичне регулювання штучного інтелекту,• поглиблення економічного партнерства через Global Gateway,• боротьба з транснаціональною злочинністю, наркоторгівлею, кіберзлочинами,• просування рівності та участі жінок і корінних народів.🇦🇷 Декілька держав висловили застереження або відмову від частини пунктів. Зокрема, Аргентина відмежувалася від семи параграфів (серед них про гендерну рівність і Цілі сталого розвитку), а країни Центральної Америки — Коста-Рика, Панама, Сальвадор — обрали часткове утримання, намагаючись зберегти нейтралітет.🇪🇺 Підписатись | @LatAm_UA