🤝 Він пережив полон у 2014-му та повернувся на фронт у 2022-му: історія муніципала Сергія Литвина

#муніципали_у_пікселі

Він пройшов через донецький полон у 2014-му, рятував життя в парках Києва, тримав оборону столиці у лютому 2022-го, а сьогодні випалює ворожу техніку під Вовчанськом. Сергій – один із тих ветеранів, які будували «Муніципальну охорону» з перших днів її заснування.

У цьому матеріалі – історія про війну, що кардинально змінилася, про виснажливі дуелі безпілотників на передньому краї та про міцне побратимство, яке «витягує» з найпекельніших ситуацій.

Від донецького полону – до добробату «Київ-2»

Сергій родом із Донецька. Коли у 2014 році Росія розпочала агресію, чоловік став до лав місцевої самооборони. Під час одного з чергувань потрапив у полон до окупантів, де провів шість пекельних днів.

💬 «Мене та ще кількох людей обміняли через посередників і народних депутатів на якихось друзів покійного Захарченка. Одразу після цього, у 2014-му, я виїхав із Донецька до Києва і вступив до добровольчого батальйону «Київ-2». З 2014 по 2017 рік виконував завдання в зоні АТО».

У 2019 році, коли в столиці почала формуватися «Муніципальна охорона» на базі ветеранів АТО, Сергій одразу приєднався до підрозділу. Його призначили старшим охоронником. За його плечима – варта в парку «Наталка», Сирецькому парку та Парку партизанської слави. Окрім підтримання порядку і повернення людям загублених телефонів та цінних речей, доводилося рятувати людські життя в буквальному сенсі:

💬 «Якось у парку жінка перенесла інфаркт. Поки медики були в дорозі, перехожі просто стояли й не знали, що робити. Ми втрутилися, відкачали її – слава Богу, вона залишилася жива».

«Це вже не пацаняча війна»: Вовчанський напрямок та FPV-дуелі

Ранок 24 лютого 2022 року Сергій зустрів на добовому чергуванні. Одразу з об'єкта прибув до штабу «Муніципальної охорони», згодом брав участь у обороні Києва. Далі – мобілізація: 8-й полк ССО, потім 67-ма бригада, робота інструктором у навчальному центрі та передача бойового досвіду молоді. Наразі Сергій – оператор підрозділу безпілотних систем 159-ї бригади на Вовчанському напрямку.

💬 «У 2014-му це була, як кажуть у нас у Донецьку, чисто пацаняча війна: прийшли, стрельнулися, розійшлися. Зараз війна страшна. Це війна дронів та артилерії. Вони, звісно, віртуози – і скиди роблять, і самі дрони масово використовують. Останній вихід на позиції був складним – ми ледве звідти вийшли».

Того дня екіпаж Сергія знищив ворожу вантажівку прямо під час розвантаження боєкомплекту — точним влучанням FPV-дрона в бензобак. Окупанти помстилися миттєво: вистежили позицію з повітря та накрили її щільним артилерійським вогнем. Отримавши контузії, бійці під обстрілом змогли добратися до сусідніх позицій та дочекатися евакуації.

Плече побратимів та заклик до поваги

За роки повномасштабного вторгнення майно підрозділу палало не один раз. Під час одного із зимових прильотів у місце дислокації згоріло все: від автомата й бронежилета до засобів зв'язку та зарядної станції. На допомогу завжди приходить благодійний фонд «Муніципальної охорони» – побратими оперативно відкривають збори, передають бронезахист, детектори дронів «Чуйка» та потужні зарядні станції.

Сергій зізнається: морально та фізично після багатьох контузій працювати важко. Але він знає, що після війни його та побратимів чекають удома. «Муніципальна охорона» залишається тим місцем, де завжди готові працевлаштувати ветеранів із пораненнями та обмеженнями за станом здоров'я.

💬 «Хочеться звернутися до цивільних: поводьтеся гідно. Якщо ви не захищаєте Батьківщину, як це зробила більшість "муніципалів", то хоча б майте повагу до тих, хто повертається з фронту. Вмикайте менше "барзометра", коли до вас підходять у парках чи на вулицях і роблять зауваження. Давайте поважати одне одного, бо за ваш спокій віддано занадто високу ціну», – закликає Сергій.

Він вистояв у 2014-му, захистив Київ у 2022-му і продовжує тримати небо на сході. Поки такі бійці нищать ворога на передньому краї, у нас є завтра.

Дякуємо за службу, Сергію! 🫡

ПІДПИСАТИСЯ | ЗАРЯДИТИ КАНАЛ