І так, я готова, ми починаємо поїздку на нашому експресі.😌😌😌😯У нас є проблема невміння та небажання сприймати та працювати з негативними відгуками. Це проявляється- від блогерів (один поливає іншого брудом, що той, бачте, гівно хвалить),- від читачів (коли ти пишеш відгук про книгу, а вони “ви знецінили досвід людей, яким сподобалось”),- від авторів, не готових до того, що їх книжка не стодоларова купюра, щоб всім подобатись. *Ремарка: так, ми маємо проблеми з відгуками без фактажу, але зараз ми їх не розглядаємо. В контексті мого довгого спічу, це можна випустити.😜Реагувати зі сторони автора:- “ти просто тупа пизда”,- “ви і ваші підписники тупі, в книжці все ідеально”,- “ви мене забулили і тепер я на антидепресантах”. Це херня. 🫢Виправдовувати подібне “досить нам мовчати і жерти гівно, ми люди і можемо проявляти свої емоції” - херня. А знаєте чого? 😎😎😎Бо я говорю про книжку, а ви про мене. Хочете подискутувати, прийдіть і прокоментуйте мій пост, проаналізуйте фактаж - обговоримо. Якщо я виявлюсь не права - я публічно це визнаю.🖇Я розумію, що негативний відгук - це неприємно. Немає ніяких питань, якщо ви кажете про ваші почуття. Про ВАШІ почуття, а не про мої інтелектуальні здібності. Розумієте, так?📌Ви не є ваша книжка. На вас ніхто не нападає. Будь-яка книжка буде мати свою аудиторію. І для вас, глобально, набагато краще, коли негативні відгуки допоможуть цю аудиторію кристалізувати. 🧡Щодо читачів. Якщо вам сподобалась книжка, яка не сподобалась мені, я щиро рада за вас, бо книжки мають приносити задоволення. Напишіть мені в коментарі: “Мені сподобалось це і це, я вважаю, що книжка класна тому і тому.” І ми з вами це обговоримо, можливо, я перегляну свою думку. ➡️Але, коли мені пишуть: - “могли б свою думку по-іншому сформулювати, це мене ображає” (я вас не чіпаю), - “ціле видавництво видало, а ви оце смієте знецінити роботу стількох людей” (коли в мене є питання про видавництва, я пишу про видавництва),- “як ви взагалі можете собі дозволити критикувати таку титульовану книжку” (ви собі критику дозвольте, самоцензура до хорошого не доводить),✅ То все, що я можу зробити, це запропонувати від мене відписатись.**Ось тому я не пишу книжки, бо були б речення, як у пані Забужко. До речі, щось я не бачила, щоб пані Забужко чи Кідрук, чи, може, Андрухович ходили по коментах і обливали брудом тих, хто написав негативний відгук. А негативних відгуків там не мало. Чомусь і успішними стати це їм не завадило.*** щодо ситуації з книжкою “Залишена”. Єдине, що я готова прийняти, як не ок - це персональні образи авторів у коментарях. Але чи несе блогер відповідальність за те, що хтось на паркані написав “хуй”? Ні, але я б обрала модерувати чат; якщо хтось обрав не модерувати - його вибір. Наслідки, я думаю, зрозумілі всім.😢😢😢А тепер останнє, і, мабуть, найважливіше. Я не щаслива читати книжки, які мене не радують. Я не щаслива читати погані книжки. Я не щаслива витрачати час на всяку дурню, яка на папері надрукована. 🤬Але... інколи це трапляється. І я проявляю максимальну дипломатію, на яку здатна, щоб зробити відгук збалансованим. Не збрехати підписникам і підкреслити сильні сторони книжки. Я сиджу годинами над тим відгуком, підбираю слова… туди, назад… туди, назад… І якщо за фразу “мені не сподобався стиль” мене будуть булити, кенслерити, катати на всяких експресах так само, як за фразу “убога книжка, така графоманія, фу”, навіщо витрачати свої сили та час? Га?❤️Єдине, що підтримує мене на моєму шляху, це те, що я доросла, свідома людина з широким світоглядом, і я хочу подавати негативні відгуки саме так, як я їх подаю. Але, як там сказали: “ми ж люди, а не роботи”... так от, я теж.Ну і останнє, бо я ж тут мало написала. 😘Я щиро переживаю за українську літературу, я бажаю їй тільки кращого, і якщо ми будемо мовчати про погані книжки, то нічого хорошого на наш ринок не чекає. #книжкові_срачі_у_Frau