- Але ж увесь лівий берег Херсонщини під окупацією, - сумно зітхає херсонка Олена, - невідомо, що там залишиться після деокупаціі.І справді, коли думаєш про історико-культурну спадщину краю, то одразу болем відгукується Лівобережна рана. Наші «Херсонські посиденьки» цього разу мали на меті не лише значущий історичний аспект і його втілення в едьютеймент (гра+навчання), але й усвідомлення без цінності культурного капіталу для всіх поколінь і у всі часи, неважливо, чи окупована територія, чи збережені артефакти, чи є руйнації, чи пересмикнуті факти і рулить пропагандистське свавілля. Є речі, які не можна стерти з памʼяті або видалити їх кліком. Наші Херсонські посиденьки 11 вересня 2025 р. в приміщенні центру допомоги херсонцям «Вільні разом» в Івано-Франківську перетворилися на живу подорож Херсонщиною паралельно з вже відомими «Мандрами Київщиною». Ми були трошки дослідниками, трошки мандрівниками, трошки байкарями, а ще дітьми, очима яких світ виглядає повним чудес, які з часом не лише не зникають, але й надихають і живлять силами роду і героїчної минувшини. Херсонці не лише мандрували місцями Сили Київщини, а самі прокладали маршрути давньою Гілеєю, Причорноморʼям і Таврійськими степами. Родинний паспорт мешканця Київщини передав естафету Херсонському брату. Далі буде!