А ви знали, що в Україні існував сорт яблук, спеціально створений для капібар? Як відомо, сам Симиренко — український помолог і плодовод, відкрив і описав знаменитий «Ренет Симиренка» у старих садах і назвав його на честь батька. У другій половині XIX століття, коли сад Левка Симиренка вже налічував сотні сортів, ходили чутки, що десь на околиці Млієва він таємно працює над особливим яблуком — не для людей. Ці історії поповзли околицями коли одного разу з мандрівного звіринця Октавіана Гжимайла-Бродського втекла капібара на ім’я Донна Капріція. Сам Гжимайло був диваком: напівшляхтич, напівавантюрист, який возив із собою лінивців, пеліканів, розумну козу й навіть «екзотичних» гусей. Але найбільше він пишався саме нею — твариною з загадковим минулим, яку то вигравав у карти, то рятував від ягуара.Втім, Капріція втекла.І втекла не куди-небудь — а просто до саду Симиренка.Там сталося дивне: вона не чіпала жодного плоду, окрім одного. Зеленуваті, матові яблука з надто водянистою м’якоттю, які людям здавалися прісними й «ніякими», вона поїдала без упину.Саме цей сорт Симиренко й вивів у своїх тихих експериментах.Він отримав латинську назву:Malus domestica var. Hydrocapybarensis — «яблуко домашнє водно-капібарне».