Копійка гривню береже

💼 💸 Рада ухвалила закон про «податок на OLX»🔵Депутати відмовилися від скандальних норм про розкриття банківської таємниці та примусове відкриття спецрахунків для торговців.🔵Також змінився механізм адміністрування: якщо річний виторг перевищить ліміт у 834 «мінімалки» або суму неоподатковуваного доходу від продажу товарів, податкова служба самостійно розраховуватиме зобов’язання, звільняючи громадян від обов’язкового подання декларацій. Окремим пунктом документ гарантує, що співпраця між онлайн-майданчиком та продавцем не буде трактуватися як трудові відносини.🔵Крім того, під час підготовки до другого читання з-під фінансового нагляду вивели операції Кабінету Міністрів, держустанов та компаній, чиї акції торгуються на біржах. Податковий контроль тепер не поширюватиметься на «цифрові речі», оскільки їх вилучили з визначення «товар».🔵Для іноземних операторів платформ прописали окремі правила: вони звітуватимуть раз на рік через спеціальний портал, а податки сплачуватимуть щомісяця в іноземній валюті.Копійка гривню береже

ПДВ для ФОПів: що насправді вимагає МВФ і чому бізнесу поки не варто панікуватиПоки в Україні працює місія МВФ, навколо майбутнього спрощеної системи оподаткування знову спалахнули дискусії. У центрі уваги — можливе запровадження ПДВ для ФОПів та зміни правил роботи малого бізнесу. Втім, експерти наголошують: про скасування спрощенки наразі не йдеться.📑Економіст Олег Гетман пояснює, що вимоги МВФ значно ширші за питання ПДВ. За його словами, у документах фонду містяться «дуже розмиті формулювання», які передбачають насамперед боротьбу зі схемами ухилення від сплати податків, дробленням бізнесу та поступову адаптацію до європейських правил.Гетман також вважає, що спроба запровадити ПДВ для ФОПів фактично провалилася. Усі зрозуміли, що це нереально і взагалі нічого не дасть у боротьбі зі схемами, — зазначає економіст. Натомість зараз напрацьовується комплексний компромісний законопроєкт, який має вирішити проблему зловживань без додаткового тиску на малий бізнес.👉Окрема увага приділяється боротьбі з дробленням великих компаній на десятки або навіть сотні ФОПів. За словами Гетмана, для цього необхідні зміни до законодавства та впровадження європейських механізмів GAAR і ATAD, які дозволять автоматично визначати штучні схеми мінімізації податків.Найближчими роками бізнесу варто очікувати змін у податковому адмініструванні та контролі за схемами, однак питання обов’язкового ПДВ для ФОПів поки що відкладене. Як підкреслює Олег Гетман, нові підходи мають задовольнити «і МВФ, і європейців, і наших парламентарів», не зачіпаючи добросовісних підприємців.Копійка гривню береже

Як підприємцю влаштувати тест-драйв виходу з операційки на 14 днів?Багато власників бізнесу мріють вийти з операційки, але панічно бояться залишити компанію навіть на три дні, очікуючи побачити на місці налагодженого процесу суцільне згарище. Насправді найкращий спосіб перевірити бізнес на міцність і навчити команду самостійності — влаштувати контрольований 14-денний тест-драйв вашої відсутності. 👉 Головне правило цього експерименту — ретельна підготовка, яка починається рівно за місяць до години ікс, та інвестування близько 200 доларів США в базові інструменти автоматизації та контролю. 🔵Підготовчий етап займає 4 тижні й базується на створенні простої матриці дублювання функцій та цифровізації процесів. Ви виписуєте всі свої щоденні завдання та розподіляєте 80 відсотків із них між наявними працівниками, чітко призначаючи одного тимчасового керівника із правом підпису та ухвалення фінансових рішень у межах ліміту, наприклад, до 20 000 гривень на одну операцію. Всі рутинні процеси, передача замовлень та зміна статусів клієнтів мають бути жорстко зафіксовані в CRM-системі, а завдання команди — у таск-менеджері, що коштуватиме близько 15 доларів за користувача на місяць. 🔵За два тижні до старту ви повністю припиняєте відповідати на запитання, які починаються зі слів «а що робити, якщо», і змушуєте команду приносити не проблему, а три готові варіанти її вирішення на вибір.🔵Коли настає перший день тест-драйву, ви виходите з усіх робочих чатів у Telegram чи Viber і видаляєте корпоративну пошту зі смартфона, залишаючи лише один екстрений канал зв'язку для вашого заступника. Для психологічного спокою та контролю залишків встановлюється залізне правило: команда працює повністю автономно, але заступник щодня до 19:00 надсилає вам один лаконічний SMS-звіт із 4 головними цифрами: сума виручки за день, кількість закритих угод, кількість нових лідів та наявність будь-яких позаштатних ситуацій. Жодних зідзвонів, обговорень на хвилинку чи перевірки макетів — якщо за перші 7 днів не сталося глобальної катастрофи, ваша система життєздатна, а працівники нарешті починають вмикати власну відповідальність замість постійного бігу до кабінету шефа.🔵Після повернення на 15 день ви проводите детальний ретроспективний аналіз роботи компанії разом із командою. Ви з подивом виявите, що близько 70 відсотків питань, які раніше вимагали вашої особистої участі, чудово вирішилися без жодного дзвінка, а реальні збої сталися лише там, де не було чітко прописаної інструкції чи регламенту. Ви фіксуєте всі виявлені дірки в процесах, виписуєте завдання на їхнє усунення і легально залишаєте за собою лише стратегічне планування, фінанси та роботу з ключовими партнерами. ДЕТАЛI — УУ

Кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП! Нарешті Державна податкова служба України (далі – ДПС України) у своїй індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) висловила позицію, що кошти, отримані на Patreon, можуть бути доходами ФОП - платника єдиного податку (але не завжди). Мені здається, це перша ІПК, що стосується Patreon, і точно перша позитивна для ФОП. Однак для того, щоб кошти, отримані на Patreon, стали доходами ФОП, потрібно виконати декілька умов. Головна умова – кошти, що надходять на Patreon, не повинні бути просто донатами. ДПС України вже неодноразово наголошувала, що кошти, які надходять на рахунок ФОП не за товари чи послуги, а у вигляді пожертв (донатів, безповоротної допомоги, грантів), які не передбачають надання натомість якихось послуг чи постачання товарів, – не є доходами ФОП. На Patreon є можливість як просто збирати кошти від шанувальників (отримувати донати), так і надавати шанувальникам платний доступ до ексклюзивного контенту. Так от, якщо ви просто збираєте там донати, без надання платного доступу, це доходи фізособи, а не ФОП, і з них необхідно сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Та якщо ви надаєте на Patreon платний доступ до вашого контенту, то такі кошти можуть бути доходами ФОП – платника єдиного податку 3 групи. Patreon пропонує авторам два основні способи заробляти на своїх творах:1) Надати доступ до творів Автора за принципом підписки, коли користувач сплачує щомісячну абонентську плату, щоб отримати доступ до контенту, який публікує Автор. 2) Продавати доступ до окремих творів (відео, фото, зображень, статті тощо) за одноразові платежі. От такі доходи автора і можуть бути доходами ФОП на єдиному податку. Головне питання – чи не є такі доходи з Patreon роялті? Ні, не є. Так, у своїй ІПК від 29.05.2026 року № 3116/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (далі – ІПК №3116) ДПС України зазначає, що:«Таким чином та зважаючи на те, що умови Угоди Patreon з Автором, не передбачають виплату Вам коштів безпосередньо платформою Patreon за продані такою платформою Ваших творів, тобто Patreon здійснює збір коштів від Ваших покупців та перераховує їх через Payoneer Вам (оплату здійснюють покупці, а не платформа), то кошти, отримані Вами від покупців за придбані ними об’єкти інтелектуальної власності для використання їх за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання у розумінні Кодексу не можуть вважатися роялті»  Далі у своїй ІПК №3116 ДПС України вказує на ключові умови, коли кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП...Копійка гривню береже

🇺🇦 🛒 Скільки українці витрачають на онлайн-покупки?🔵За даними WayForPay, у 2025 році українці здійснили майже 196 млн покупок онлайн, а загальний обсяг оплат в інтернеті досяг близько 256 млрд грн. У середньому одна онлайн-покупка обходилася приблизно у 1320 грн.🔵Ринок e-commerce продовжує активно зростати: у порівнянні з 2024 роком кількість онлайн-замовлень збільшилася на 7−10%, а відносно 2023 року — на 18−22%. Якщо ж порівнювати з 2021 роком, український онлайн-ринок виріс майже у 1,8 раза.🗣 У WayForPay зазначають, що ключовим драйвером розвитку залишаються покупки зі смартфонів — зараз на них припадає близько 60% усіх онлайн-замовлень. Також стрімко набирають популярності wallet-платежі: Apple Pay та Google Pay вже забезпечують приблизно 55−65% усіх оплат в інтернеті.🔵У 2025 році частка безготівкових оплат картками в Україні також продовжила збільшуватися. За сумою операцій вона досягла 65,4%, а за кількістю — 95,5%. Для порівняння, у 2024 році ці показники становили 64,5% та 94,6%.🔵Середній чек в українських онлайн-магазинах тримався на рівні 1150−1250 грн, що суттєво нижче, ніж у закордонному e-commerce. Це свідчить про те, що українці найчастіше використовують локальні платформи для щоденних покупок — одягу, косметики, доставки їжі, товарів для дому та замовлень через маркетплейси.🔵Найбільшу активність покупців традиційно концентрують Rozetka, Prom, Epicentr, Allo, Makeup і Kasta. Саме маркетплейси залишаються головною точкою входу для онлайн-шопінгу в Україні.🔵Окремо зростають і витрати українців у закордонних магазинах. За оцінками WayForPay, у 2025 році вони сягнули приблизно 90−120 млрд грн. Кількість транзакцій становила близько 40−55 млн, а середній чек — 2100−2600 грн, що майже вдвічі більше, ніж у внутрішньому e-commerce.🔵Серед найпопулярніших міжнародних платформ українці найчастіше обирають AliExpress, Temu, Amazon, iHerb, eBay та Shein. Особливо швидко у 2025 році зростав Temu, який активно залучає покупців низькими цінами, постійними акціями та масштабним просуванням у соцмережах.Копійка гривню береже

Чи доведеться українцям працювати до 70 років?Формально пенсійний вік в Україні не підвищують. Але фактично люди вже виходять на пенсію пізніше через нові вимоги до страхового стажу.З 2028 року для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 35 років офіційного стажу. ☝️ Якщо стажу 25-35 років — пенсія лише з 63 років. Якщо 15-25 років — із 65. Менше 15 років стажу — пенсії не буде взагалі, лише соціальна допомога після 65 років.🗣 Директорка Інституту демографії НАН України  заявила, що українці в майбутньому працюватимуть до 70, а можливо навіть до 90 років. Причина — демографічна криза та скорочення кількості працездатного населення.При цьому в Мінсоцполітики кажуть, що офіційно піднімати пенсійний вік поки не планують. Замість цього готують реформу з трьох рівнів:🔵 оновлена солідарна система;🔵 професійні пенсійні програми замість спецпенсій;🔵 добровільна накопичувальна система.Окремо обіцяють мінімальну пенсію від 6000 грн. 💵Зараз спецпенсіонери становлять лише 21% усіх пенсіонерів, але отримують 34% усіх витрат Пенсійного фонду. У 2024 році держава витратила на спецпенсії 196 млрд грн.Водночас бюджет Пенсійного фонду у 2025 році вперше за довгий час став бездефіцитним — понад 1,2 трлн грн. Значну частину забезпечили внески із зарплат військових.Голова фінансового комітету Ради  каже, що зараз немає ні політичної волі, ні соціальної справедливості для підняття пенсійного віку. За його словами, кількість пенсіонерів і так щороку скорочується на 300-500 тисяч людей. 📉Проблема ще й у тому, що український ринок праці не готовий до масового працевлаштування людей 60+. В Україні вікова дискримінація часто починається вже після 40 років. А офіційна зайнятість людей 55-64 років значно нижча за середньоєвропейську.До того ж середня тривалість здорового життя чоловіків в Україні до повномасштабної війни становила лише 63-65 років. Тому для багатьох підняття пенсійного віку може означати буквально «пенсію після смерті».Копійка гривню береже

📦 Податок на посилки: не «лобі ритейлу», а спроба закрити дірку в системі?Вже сьогодні Верховна Рада може проголосувати за законопроєкти №15112-Д та №12360, які скасовують пільгу на міжнародні посилки до 150 євро. Це означає: покупки на AliExpress, Temu чи Amazon можуть подорожчати через ПДВ. На тлі цього в соцмережах шириться думка, що закон нібито «протягує» український офлайн-бізнес, щоб прибрати дешеву конкуренцію з Китаю. Український бізнес сплачує ПДВ з кожного товару, тоді як імпортні посилки до 150 євро — ні. Економіст Олег Гетман додає: така модель давно працює в ЄС, а бюджет потенційно може отримати десятки мільярдів гривень.Мінфін рахував на базі 2024-2025 років – це правильна цифра для того часу. Ми рахували на базі 2026 року. Обсяг посилок зростає приблизно на 50% щороку, тому цифру можна множити щорічно. У 2027-му це вже 27-28 мільярдів, у 2028-му – понад 30 мільярдів гривень (надходжень до бюджету - ред.) Критики ж відповідають: проблема не в самій ідеї, а в моменті та реалізації. Поштові оператори попереджають про ризик падіння обсягів доставки, здорожчання товарів та новий поштовх для «сірого» імпорту. А депутатка Ніна Южаніна взагалі сумнівається, що голосів у Раді вистачить.Сам Гетман оцінює шанси ухвалення як «50 на 50». За його словами, китайські маркетплейси навряд чи підуть з України — аналогічні правила вже діють у Європі. Але визнає: товари для українців усе ж подорожчають, орієнтовно на 10–15%.Загалом найоптимістичніший прогноз щодо ефекту від скасування пільги на міжнародні посилки дає Данило Гетманцев. На запитання БізнесЦензора про свої очікування відповів коротким повідомленням: $8,1 млрд від МВФ, 90 млрд євро допомоги від ЄС та $3,3 млрд від Світового банку. Безпосередньо від закону за оцінками Мінфіну – 10 млрд.  Копійка гривню береже

💸Посилки без пільг? Українці готові до нових податківВ Україні можуть скасувати безподатковий ліміт у 150 євро для міжнародних посилок. І хоча тема активно обговорюється в публічному просторі, для більшості українців вона далеко не в топі економічних проблем. За даними опитування Info Sapiens, лише 3% респондентів назвали умови замовлень із-за кордону серед ключових викликів. Натомість людей значно більше хвилюють доходи, ціни на продукти та комуналка.🛍Водночас 79% українців хоча б раз замовляли товари з-за кордону, а третина робить це регулярно. Найчастіше купують одяг, взуття та товари для дому. Але цікаво інше: понад половина опитаних підтримує однакові податкові правила для українських магазинів та іноземних маркетплейсів.55% респондентів вважають, що нинішня система створює перевагу для закордонних продавців, адже український бізнес сплачує ПДВ, а посилки до 150 євро — ні. Крім того, 69% переконані: частина таких відправлень використовується не лише для особистих покупок, а й для перепродажу.Головні очікування від можливих змін — прості правила без прихованих платежів і необхідності щось доплачувати вручну. Але українці також розуміють: нові правила можуть зробити міжнародні покупки дорожчими.Копійка гривню береже

Скільки коштує перевести офіс на сонячну енергію?Власна сонячна станція для бізнесу сьогодні — це елементарне виживання та спокійна робота без потенційного зазирання в графіки вимкнень. Якщо у вас середній офіс на 150-200 м² (комп'ютери, кондиціонери, серверна), він зазвичай споживає близько 10-12 кВт. 👉 Найкращим рішенням тут буде гібридна система: вона і рахунки за світло зменшить на 80%, і миттєво підхопить живлення від акумуляторів, якщо в мережі раптом зникне напруга. Ваші співробітники навіть не помітять перебоїв, а робота не зупиниться ні на хвилину.Щоб запустити такий проєкт під ключ, орієнтуйтеся на суму від 480 000 до 550 000 гривень. 💵 Найбільше потягнуть самі сонячні панелі — 20-22 потужні модулі коштуватимуть приблизно 140 000-160 000 гривень. Мозком системи стане гібридний інвертор, який керує потоками енергії: за нього доведеться віддати ще близько 120 000 гривень. Решта піде на надійні кріплення для даху, спеціальні кабелі та роботу монтажників, які все це з’єднають і налаштують під ваші потреби.☝️Найважливіша частина для вашої автономності — це акумулятори. Для офісу на 12 кВт ідеально підійде сучасний блок (LiFePO4) ємністю 15-20 кВт·год, що потягне ще на 180 000-220 000 гривень. Це солідна інвестиція, але вона виправдана: такі батареї працюють по 12-15 років. Брати дешевші варіанти немає сенсу, бо вони втомлюються вже за пару років, і вам знову доведеться витрачати гроші. Краще один раз вкластися в якість і забути про проблеми з живленням на десятиліття.💸 З точки зору грошей, математика дуже приємна. Така станція виробляє за рік близько 14 000 кВт·год. При нинішніх тарифах для бізнесу ви будете економити понад 130 000 гривень щороку. Система повністю окупиться за 4-5 років лише на платіжках. А якщо врахувати, що одна година простою офісу з трьома десятками працівників може коштувати компанії 50 000 гривень збитків, то станція стає прибутковою вже після першого серйозного блекауту, який ви успішно пересидите з увімкненим світлом.🏠 Для встановлення панелей вам знадобиться близько 70 квадратних метрів вільного даху, бажано з сонячного боку. Сама конструкція важить чимало, тож дах має бути міцним. З паперами зараз усе просто: якщо ви ставите СЕС для себе, а не на продаж, достатньо просто повідомити обленерго. Обслуговувати станцію теж легко — раз на пів року викликати майстра перевірити контакти та змити пил із панелей. Це мінімальна ціна за повну енергетичну свободу вашої команди.Копійка гривню береже

🚘 👛 Чи вигідно купувати електромобіль у 2026 році?На початку 2026 року ринок електромобілів в Україні різко просів. Головна причина — з 1 січня для імпортних електрокарів скасували пільгу на 20% ПДВ, яка діяла з 2018 року. Саме вона довгі роки підтримувала попит, хоча щороку бюджет втрачав близько 15 млрд грн потенційних надходжень. Після повернення ПДВ вартість електромобілів одразу зросла приблизно на 20%, і цього вистачило, щоб продажі різко впали. У першому кварталі 2026 року в Україні продали лише 1136 нових електромобілів — це на третину менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Продажі вживаних електрокарів просіли ще сильніше: лише 4340 авто за три місяці, що на 61% менше, ніж торік.👉 ПДВ — не єдина зміна, але саме вона стала ключовим ударом по ринку. Інші пільги залишилися: електромобілі й далі звільнені від мита та внеску до Пенсійного фонду, а акциз залишається символічним — 1 євро за 1 кВт·год батареї. У середньому це лише 40–100 євро у вартості авто. Але додаткові 20% ПДВ суттєво змінили фінальну ціну. Наприклад, один із найпопулярніших електрокарів українського ринку — BYD Song Plus — подорожчав на 4350 доларів і зараз коштує близько 27 150 доларів. Якщо у 2025 році в Україні продали майже 3000 таких авто, то вже у січні 2026-го — лише 68 машин.На падіння попиту вплинув не лише податок. 💰 Наприкінці 2025 року покупці масово скуповували електромобілі до скасування пільги, тому частина попиту просто змістилася на кілька місяців раніше. Додатково ринок стримали відключення електроенергії, які ускладнили заряджання, а також подорожчання самих зарядних станцій. Якщо в серпні 2025 року комерційне заряджання коштувало в середньому 14,5–17,5 грн за кВт·год, то у 2026 році ціни зросли до 18–23 грн, а подекуди й до 26 грн за кВт·год.📈 Але ситуацію різко змінило подорожчання пального. Через близькосхідну нафтову кризу бензин, дизель і газ в Україні суттєво зросли в ціні. Якщо до конфлікту бензин і дизель коштували близько 60 грн за літр, то станом на квітень 2026 року бензин уже коштує 72,5 грн/л, дизель — 88,4 грн/л, автогаз — 49 грн/л. І саме тут електромобілі знову стали економічно привабливими.Щоб проїхати 100 км, власник дизельного авто витратить приблизно 530–600 грн, бензинового — 580–730 грн, автомобіля на газу — 441–490 грн. 🚗 Для електромобіля витрати значно нижчі навіть після подорожчання зарядок. Середнє споживання — 18–20 кВт·год на 100 км. Якщо заряджатися на повільній комерційній станції AC, поїздка обійдеться у 360–380 грн. На швидкісній DC-зарядці — 468–520 грн. Найвигідніший варіант — домашнє заряджання: за тарифом 4,32 грн вдень і 2,16 грн вночі повна зарядка батареї на 80 кВт·год коштує 173–345 грн, а витрати на 100 км — лише частина цієї суми.Саме тому економіка експлуатації електрокара залишається сильною навіть після скасування пільг. 🏎 Якщо порівнювати нові електромобілі з бензиновими аналогами, різниця у вартості зазвичай окупається за 3–4 роки за стандартного пробігу 15–20 тисяч км на рік. Якщо враховувати нижчі витрати на обслуговування, термін може бути ще коротшим. В електромобілях немає моторного мастила, паливних фільтрів, свічок запалювання, а гальмівні колодки служать утричі довше завдяки рекуперації.💵 Головна проблема — психологічний бар’єр ціни. Якщо раніше новий електрокросовер можна було купити умовно за 30 000 доларів, то тепер за ту саму модель потрібно віддати вже 36–37 тисяч. Для багатьох це стає причиною відмови від покупки, навіть якщо подальша експлуатація буде дешевшою. Особливо це помітно на китайських моделях, які були драйвером ринку останні два роки. Наприклад, BYD Song Plus за ціною вже фактично конкурує з бензиновим Hyundai Tucson, а Renault Duster, який був найпопулярнішим новим авто 2025 року, дешевший лише на 150–200 тисяч грн.Найчастіше електромобілі зараз розглядають власники бензинових і дизельних авто, які переважно їздять містом, не часто долають великі дистанції та мають можливість заряджати машину вдома. Копійка гривню береже