Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2026 року (справа N345/6210/24) #непрямі_докази#належність_доказів#поза_розумним_сумнівом#ДТП#огляд_місця_події#показання#істотне_порушення#допустимість#слідчий_експеримент Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку (статті 85 та 94 КПК). ✅ Доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність факту вчинення злочину конкретною особою. ✅ Та обставина, що експерт не зміг з точністю визначити місце зіткнення транспортних засобів автоматично не свідчить про неякісне проведення огляду місця події, а може вказувати лише на відсутність на місці ДТП достатньої кількості слідової інформації для проведення відповідного дослідження. ✅ Суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК). Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. ✅ Сторона захисту, яка заявляє про недопустимість результатів відповідної слідчої дії, має обґрунтувати як проведення слідчого експеримента за участі лише одного понятого та за відсутності безперервної відеофіксації, вплинуло на хід процесуальної дії та зміст отриманих даних. Необхідними формами процесуальної реакції з боку захисту в такому випадку є зауваження учасників щодо проведених процесуальних дій, звернення сторони захисту до слідчого судді зі скаргою на дії або бездіяльність слідчого у ході досудового розслідування тощо. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133579150