Міжнародний обмін податковою інформацією за запитом (ч.7)Ну і найцікавіше: як податкові органи використовують отриману інформацію?Дані, отримані в порядку міжнародного обміну за запитом, можуть використовуватися податковими органами при проведенні податкових перевірок та для обґрунтування своєї позиції в суді. Такі дані можуть мати доказове значення при:🔹становлення кінцевих бенефіціарів іноземних структур та фактичних одержувачів доходу;🔹виявленні функціональної ролі іноземних компаній у схемах виплати доходів;🔹оцінки обґрунтованості отримання податкової вигоди тощо.Наприклад, податковий орган отримав з-за кордону дані, що його цікавлять, про ланцюжок іноземних компаній і рух виплат між ними. Вони можуть використовуватися при доведенні "технічної" ролі таких компаній та "транзитного" характеру виплат за кордон. Як результат, суд може дійти висновку про неправомірне застосування УУПО, коли одержувач виплат – резидент держави-учасниці УУПО не має «фактичного права» на цей дохід (а відповідно, і права на пільгу) та повністю перераховує його в іншу (часто – офшорну) юрисдикцію.Інший приклад. Закордонні податкові служби у відповідь на запит можуть підтвердити відсутність у запитуваній юрисдикції будь-якого оподаткування доходу, виплаченого із запитуваної юрисдикції (будь то податок на прибуток або податок у джерела). У сукупності з такими факторами, як афільованість та відсутність у іноземної компанії реальної економічної діяльності, безподатковий рух транскордонних виплат може бути оцінений як неприпустимий інструмент податкової оптимізації. Результатом, як і в прикладі вище, будуть штрафні санкції та донарахування податків.Зрештою, якщо податковий орган отримає відомості, що виходять за межі його компетенції (наприклад, що свідчать про податковий злочин), він може поділитися отриманими даними з правоохоронними органами своєї країни.Далі буде...👉 КІК: секретні матеріали