Запрошуємо стати частиною дослідження про становище жінок у юридичній професії в Україні✨Впродовж останнього місяця ми змогли зібрати майже 500 релевантних відповідей, але для ще більш комплексного та повноцінного аналізу не вистачає кількох заповнень опитувальника. 📍Тому, якщо ви ще не встигли заповнити опитувальник та/або можете поширити його серед колежанок, будемо дуже вдячні за допомогу! Оновлений термін збору відповідей — 1 квітня. Заповнення триватиме приблизно 15-20 хвилин у зручному для вас темпі.➡️Посилання на опитувальник: https://forms.gle/Pt4xySzexwLjnHWW6 Нагадаємо, що завдяки цьому дослідженню ми прагнемо: ✔️комплексно проаналізувати та виявити існування дискримінаційних практик, з якими стикаються юристки у своїй професії, ✔️зʼясувати, чи зазнають юристки у своїй професії тиску, переслідування, кібернасильства, домагань та інших форм насильства,✔️оцінити вплив повномасштабної війни на вашу діяльність.Попередні результати ми вже представили під час Комісії зі становища жінок у Нью-Йорку. А саме дослідження презентуватимемо під час VII всеукраїнського форуму юристок ЮрФем цьогоріч у червні.Долучайтесь до дослідження та діліться своїм досвідом! ℹ️Дослідження проводиться “ЮрФем” у співпраці з дослідницькою командою “Sociable” при Українському Католицькому Університеті і є повністю анонімним. Саме ці дві організації здійснюватимуть збір, обробку, зберігання та аналіз отриманих даних, які в свою чергу не передаватимуться третім особам.
💡Потерпілі у справах ГЗН/СНПК є у вразливому стані. Ця теза вже не потребує доведення і зафіксована і в Директивах ЄС, і в Стамбульській конвенції.Залишається шукати шляхи, як врахувати цей вразливий стан у розслідуванні цих справ. Новий курс на платформі “ЮрФем: освіта” дає частину таких відповідей, адже стосується використання можливостей судової експертизи при доказуванні фактів вчинення ГЗН/СНПК.“Ми розробили цей курс, аби підвищити обізнаність юридичної, зокрема правоохоронної спільноти щодо поширених запитань проведення судових експертиз у справах домашнього, сексуального насильства, зокрема в часи війни, підсвітити практичні виклики під час проведення судових експертиз у таких справах в Україні та надати інформацію щодо міжнародних стандартів, звернути вашу увагу на важливість застосування потерпілоорієнтованих підходів під час проведення судових експертиз у таких справах задля мінімізації ризику повторної травматизації потерпілих”, - каже у вступному слові Світлана Михайлишин, юристка, менеджерка програм центру “ЮрФем: освіта”.Результати судової експертизи часто використовуються під час доказування кримінальних правопорушень, пов’язаних із ГЗН/СНПК. Але під час цього використання важливо розглядати різні її можливості. Спікерками курсу є Ярина Бущак, Катерина Шуневич, Людмила Вигівська, Лілія Олійник, Тетяна Соболева, Юлія Змієвська, Анна Козлова, Олена Козерацька📍Відеокурс можна пройти тут: https://jurfemosvita.com/courses/sudexp/ ℹ️Цей відеокурс розроблений Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за підтримки проєкту “Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
1971 рік. У грудні цього року чинний Кодекс законів про працю України “відзначатиме” 55-річчя (якщо, звісно, він ще буде чинним). Закономірно, що впродовж цих п’яти десятків років у Кодекс вносились численні зміни. Однак “дух” деяких положень все ще містить відгомін того періоду, в якому вони приймались, та не відповідає сучасним потребам. Особливо це стосується певних норм щодо прав жінок. 📍У січні цього року уряд затвердив проєкт Трудового кодексу та подав його на розгляд до Верховної Ради. Такі зміни безсумнівно на часі: і справа не лише у необхідності замінити застарілі положення. Таке оновлення потрібне й для наближення українського трудового законодавства до стандартів Європейського Союзу, а отже воно є частиною євроінтеграційних процесів. Очевидно, що повноцінний гендерно-правовий аналіз положень проєкту кодексу та його відповідності європейським стандартам у сфері прав жінок потребує часу, і Аналітичний центр ЮрФем вже працює над цим. Однак на цьому етапі варто виділити кілька проблемних аспектів, що існують зараз, та порівняти, чи вирішить їх проєкт нового Трудового кодексу.✔️Про це — за посиланням: https://jurfem.com.ua/nove-trudove-zakonodavstvo/
Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” підтримує заклик Українського Жіночого Конгресу відкласти розгляд законопроєкту №14394, який стосується оновлення цивільного законодавства. 📍Ми усвідомлюємо важливість цього законопроєкту та намагання врегулювати важливі правовідносини, що стосуються відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф, спадкування, права на репарації, розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом та сімейних правовідносин щодо допоміжних репродуктивних технологій тощо.У Преамбулі до проєкту нового Цивільного кодексу зазначено, що він покликаний “служити вільному розвитку особистості, забезпечувати повагу до людської гідності, автономію волі та неприпустимість втручання у приватне життя”. ❗️Водночас певна частина положень проєкту Кодексу суперечить вищевказаним принципам та абсолютно не враховує попередні законодавчі ініціативи, що стосувалися приведення законодавства України у відповідність вимогам Стамбульської конвенції та Лансаротської конвенції, а також євроінтеграційним зобов'язанням України. До цих положень, зокрема, належать такі: 🔸зниження віку, з якого, за рішенням суду, може бути надане право на укладення шлюбу у випадку вагітності та народження дитини (з 16 років до 14 років);🔹фактична заборона розірвання шлюбу під час вагітності дружини та до досягнення дитиною однорічного віку, а також застосування заходів примирення, у тому числі із ризиком застосування цієї заборони та заходів примирення у випадку домашнього насильства. У листопаді 2024 року були внесені зміни до чинного Сімейного кодексу України та скасовано заборони на розірвання шлюбу та введено заборону на примирення, оскільки це значно ускладнювало доступ до правосуддя для постраждалих від домашнього насильства. Тому не зрозуміло, з яких причин та на якій підставі ми відступаємо від положень Стамбульської конвенції й зобов’язуємо постраждалих від домашнього насильства доказувати факт такого насильства відповідним рішенням суду та лише у випадку скоєння кримінального правопорушення, у той час, коли вона потребує захисту. Зважаючи на відсутність у пояснювальній записці до проєкту Кодексу аргументів щодо запропонованих змін, а також публічних комунікацій та обговорень з боку авторів/ок законопроєкту із громадськістю, ми закликаємо: ✔️відкласти розгляд законопроєкту №14394;✔️провести обговорення окремих положень законопроєкту із громадськими організаціями, жіночими правозахисними організаціями та експертною спільнотою;✔️переглянути положення законопроєкту, що стосуються прав жінок, дітей і сім’ї та привести їх у відповідність до Стамбульської конвенції, Лансаротської конвенції, практики Європейського суду з прав людини та євроінтеграційних зобов'язань України.
Як саме потерпілоорієнтовані підходи повинні втілюватись в щоденній роботі практиків/инь системи кримінальної юстиції? ➡️Нова публікація Аналітичного центру ЮрФем через аналіз ролей залучених до взаємодії з потерпілими – слідчого/ї, прокурора/ки, судді, адвоката/ки, соціальних служб і громадських організацій – показує, чому координація між ними є важливим, якщо не визначальним, фактором для реального, а не декларативного впровадження потерпілоорієнтованого підходу.Авторка матеріалу, адвокатка Лілія Олійник переконана, що «питання координації дуже часто випадає з поля зору, хоча від нього залежить буквально все: чи буде потерпіла особа проходити шлях через систему з мінімальною шкодою, чи опиниться сам на сам зі своїми проблемами у взаємодії з різними державними органами, які працюють у власних ізольованих режимах, де відсутня спільна траєкторія взагалі або є фрагментарною».
✔️Читайте матеріал за посиланням: https://jurfem.com.ua/mehanizmy-koordynacii-shchodo-poterpiloorientovanyh-pidhodiv/Публікація підготовлена Аналітичним центром ЮрФем у межах гранту, наданого Проєктом ЄС "Право-Justice". Її зміст є виключною відповідальністю Аналітичного центру ЮрФем і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.Також нагадаємо, що в першому матеріалі цієї серії публікацій ми розповідали про зобов’язання України у сфері забезпечення прав потерпілих у кримінальному провадженні, актуальний стан та перспективи виконання.
Різні виміри впровадження потерпілоорієнтованих підходів зводяться до того, що ставлення до потерпілих мало б визначатися не через призму процесуальної ролі, а через розуміння травми і потреб такої особи.Водночас це зовсім не означає нехтування процесуальними статусами та регуляціями. Навпаки - це дає можливість вдосконалювати загальноприйняті практики та підходи, даючи більше можливостей для відновлення правосуддя впринципі. Впровадження потерпілоорієнтованих підходів передбачене Дорожньою картою з питань верховенства права, затвердженою Україною в рамках процесу наближення до стандартів ЄС.🔹Протягом 2025 року “ЮрФем” активно працювала з темою використання можливостей судової експертизи в кримінальних провадженнях, пов’язаних з гендерно зумовленим насильством, зокрема сексуальним насильством. Йдеться про способи використання різних видів експертиз, які були б і ефективним методом збирання доказів, та водночас не призводили до ретравматизації.“Часто при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних із ГЗН, з огляду на специфіку їх вчинення (як правило, у приватних домоволодіннях, за відсутності свідків тощо) можливості використання інших джерел доказів (наприклад, показання свідків, речових доказів) є доволі обмеженими. Водночас спеціальні знання, якими володіють судові експерти, та розвиток можливостей їх застосування можуть надати нову перспективу розслідування таких кримінальних правопорушень. До прикладу, використання можливостей судово-психологічної експертизи з метою визначити факт завдання шкоди для потерпілих наслідок пережитого правопорушення. З точки зору розвитку кримінального провадження, це можливість перейти до стадії судового розгляду таких кримінальних проваджень, а отже - наблизити потерпілих до справедливості шляхом ухвалення вироку судом”, - пояснює Катерина Шуневич, керівниця Аналітичного центру ЮрФем.Найчастіше мова про особливості та доцільність використання результатів судово-медичної, судово-психологічної, судово-психіатричної експертиз або комплексної експертизи.✔️Більше про роботу ЮрФем у цьому напрямку читайте за посиланням: https://jurfem.com.ua/mozhlyvosti-sudovoi-ekspertyzy-dlia-sprav-gzn/
Серпень 2021 року — листопад 2025 року. Понад 4 роки минуло від факту сексуального насильства щодо 14-річної дівчини з боку трьох хлопців до того часу, коли вирок щодо кривдників набрав законної сили. Впродовж цього періоду було різне: іспитовий строк кривдникам, суспільний резонанс, слухання справи в апеляційному суді, повернення на повторний розгляд, затягування розгляду, вирок, апеляційна скарга.⚖️Зрештою, у листопаді Закарпатський апеляційний суд залишив без змін обвинувальний вирок у цій справі. Апеляційних скарг обвинувачених та їхніх адвокатів/ок не задовольнили. Як повідомляє Офіс Генерального прокурора, вирок вже набрав законної сили.Так, у лютому цього року трьох осіб визнано винними у сексуальному насильстві стосовно неповнолітньої (ч. 3 ст. 153 КК України) та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі кожному. Тоді кривдників взяли під варту в залі суду. Також суд прийняв рішення про відшкодування моральної шкоди потерпілій у розмірі 300 тисяч гривень (цивільний позов). 📍Допомогу постраждалій у цій справі з весни 2023 року надавали адвокатка “ЮрФем: підтримки” Марта Змисла, адвокат(к)и юридичної компанії “Міллер” Наталія Баранова та Ілля Воробйов і адвокатка Роксоляна Гера, які доклали значних зусиль і робили все можливе, аби досягнути справедливості для постраждалої дівчини, при цьому мінімізуючи ризики повторної травматизації. ✔️Про виклики на шляху до справедливості для постраждалих від сексуального насильства на основі досвіду роботи над цією справою та зміни, які на часі, розповідаємо у матеріалі: https://jurfem.com.ua/sprava-zakarpattya-4-roky/