Текст про «Тріньку» й емоційні стани, які супроводжували її написання.«Трінька» — абсолютно незаплановане творіння, відгалуження від основної історії, яке вийшло доволі вдалим і вже отримало кілька хороших відгуків. Завершивши чорновик повісті, взявши невелику перерву від текстів. Під час відпустки я прокрастинував і відпочивав, а коли настав час повертатися до повісті, вирішив трохи розписатися — створити невелике оповідання у її всесвіті. Так і зав'язалася робота, яка розтягнулася приблизно на пів року. Вона не була інтенсивною, але емоції, які вирували під час написання, були шалено бурхливими. То мені неймовірно подобався цей текст, то я злився, що взявся за нього, то він не подобався мені взагалі, і я вважав, що марно витрачаю свій час. Тим не менш, текст пережив три вичитки й тепер він живий, крутий і такий за який не соромно. Повість обіцяє бути на голову вищою, адже там значно глибша історія. Але загадувати наперед не варто, бо писати її мені ще дуже й дуже довго. Втім, для повісті вже є конкурс, тож варто поспішати.P. S. Зараз пишу синопсис, і як же важко він мені дається. Охохохо.