Історія багата на героїв, настільки затертих тривалим вжитком та масовими екранізаціями, що ми сприймаємо їх як зрозумілу даність, не підозрюючи про їхню справжню глибину. Одна з таких фігур — Раґнар Хутряні Штани. Ми звикли бачити в ньому вождя та загарбника, проте при достатньо уважному наближенні за воєнним пафосом проступає зовсім інша структура — метафізична подорож чоловіка крізь простір жіночих архетипів. Раптом ми бачимо, що літературне нашарування не приховало, а лише законсервувало в собі прадавній механізм ініціації. Цікавим у цій площині є те, що жінки Раґнара — Тора та Аслауґ — постають не просто супутницями героя, а уособленням самої магії, напряму завʼязаною на куртуазності. Збереження настільки точних психологічних лекал — від приборкання змія до розгадування одинічних загадок — провадить нас маршрутом віднаходження себе. Отож, йдеться найперше про те, як крізь товщу легенди продовжує промовляти наше несвідоме. Більше і детальніше про це у статті«Божественні жінки Раґнара: спроба юнґіанського аналізу»