Source
Іван Сімочкін. ХЕРСОН | Тема, чи страшно жити в Херсоні, виникає постійно, і взагалі в умовах ...
6 670 Views/Reach
2026-01-06 16:38
Message №5047
Тема, чи страшно жити в Херсоні, виникає постійно, і взагалі в умовах війни дуже цікаво досліджувати цю "анатомію страху" - що саме його викликає і стає його причиною . І я на декількох різнопланових прикладах зрозумів, що в першу чергу стає страшно, коли не розумієш обстановку, не знаєш, що тебе може очікувати. Страшна - невідомість.І це призводить до парадоксу, з яким і я сам зіткнувся, і слово в слово почув від наших пані у Справі Громад. Кажуть: "Коли виїжджаю в інше місто, мені більш страшно, ніж в Херсоні". І так само я, коли був у Києві, це відчув: невідома обстановка, незрозуміло, що, коли і як може прилетіти, як себе поводити - чи бігти в сховище, чи не бігти, чи сидіти там, чи це все фігня. Незрозуміло - тому тривожно і не по собі.В Херсоні, де ти роками все, що може відбутися, вже бачив, знаєш можливі наслідки, знаєш, де більша, де меньша вірогідність потрапити в халепу, ти зазвичай відчуваєш себе спокійно - відстежуючи звичну обстановку навкруги. Але це так, поки ти не зустрінеш щось нове і незрозуміле. Розповідаю історію.Позавчора йду ввечері до тітки забрати якісь речі. Темніє зараз дуже рано, а освітлення вулиць в Херсоні відсутнє повністю (лінія фронту), і вікна в будинках темні всі на 100% - бо тут практично нікого не залишилось, а хто і залишився, у тих давно вікна вилетіли і забиті щитами ДВП.Ну і ось, це вже звичний пейзаж - темрява, тиша і безлюддя, йду собі спокійно, як раптом чую попереду дивні звуки. Щось таке видає періодичні сигнали - такого в нас не буває, і одразу стає якось напряжно. Починаю наближатися вже весь зібраний і готовий тікати, а сам намагаюсь зрозуміти, та що ж це таке?!Приходить перша версія: "Та це ж просто автомобільна сигналізація!" Машин тут також практично нема, тому і дивно таке зустріти - заспокоївся, наближаюся ще ближче... і розумію, що ніфіга це не машина. Попереду, як раз перед будинком тітки, десь на рівні другого поверху (а може даху, якщо це маленький будинок - не видно ж ніхріна!) Блимає червона лампочка і реве періодично.І ось тут вже починає волосся на голові ворушитися. Що це!?? А ми ж живемо в епоху Термінатора, проти нас ведуть війну електронні машини, хто знає, які вони можуть бути і як можуть себе поводити. Єдина більш-меньш реалістична версія, що це дрон впав на дах і репетує - чи зламався, чи намагається знов злетіти. Чого сигналить і вопить - біс його знає - але мені прям повз нього треба пройти, і це СТРАШНО КАПЕЦЬ! 😱І обережно підкравшись ближче ще на декілька метрів, картина нарешті стає ясною. На стіні прибудови збоку висить таки лампа системи сигналізації (чи то магазин там був чи ще якийсь об'єкт під охороною) - сигналізація спрацювала і репетує. Фух, блін. Ледве не обісрався )І теж, насправді, елемент епохи "повстання машин" - бо і охороняємий об'єкт давно кинутий людьми, і охорона ніяка вже не існує і не приїде, а автоматична система залишилася і працює. Тьфу, блін.Ну ось так. Адреналін по організму прогнало, трохи перелякався, і далі знов - обстановка стає зрозумілою, а тому не страшною ✌️