⏺Щоб горе не зруйнувало зсередини, потрібно дозволити собі проживати біль, не «застрягаючи» в ньому і не знецінюючи себе.👉 У Центрі життєстійкості м. Рівне провели чергову терапевтичну зустріч із групою жінок 60+. Мета заняття – дати місце болю без руйнування. У зрілому віці втрати часто мають накопичувальний характер: це і смерть близьких, і зміни ролей, здоров’я, соціального статусу, способу життя. Саме тому важливо мати безпечний простір для їх осмислення. Горювати і переживати біль – це нормально. На зустрічі учасниці розглянули, як працює крива втрати та горювання. Це модель, що показує:📎 переживання горя не є лінійним;📎 після періодів стабілізації можливі «відкати»;📎 хвилі болю можуть повторюватися в річниці, свята, значущі дати;📎 поступово інтенсивність переживань змінюється, але зв’язок із пам’яттю зберігається.✔ Це допомогло зняти тривогу щодо «повернення» болю та зрозуміти: коливання — це природна частина адаптації, а не ознака слабкості чи регресу.▫️ «Якщо я перестану плакати — це означає, що я забула».▫️«Я повинна бути сильною».▫️«Мені не можна показувати біль».👆Чи допомагають такі думки? Насправді, існують більш підтримуючі альтернативи. Учасниці визначали які саме і формували нове розуміння: сила – у здатності відчувати, а пам’ять не зникає, навіть якщо життя триває.📩 Далі жінки написали лист людині, якої бракує. Ця вправа дозволяє завершити невисловлене і дати місце почуттям.Центри життєстійкості – пріоритетний проєкт, що реалізує Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олена Зеленська, який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр ІнтеграціїПідпишись на ГО «Центр Інтеграції»: Telegram | Facebook | 🌐Сайт