Облаштовуючись до життя з дівчиною в Одесі, дивлюсь новини по Херсону та не перестаю дивуватися, як же вдало в мене вийшло виїхати. Шуменський район вже без світла по 5 днів, а в друзів перебої з відключеннями стали зовсім буденними, не дарма перед виїздом встиг передати екофлошку з великим повербанком, вже стають в нагоді.

Водночас, стараюсь досі нарешті переключитися. Все-таки трохи зламався в останній місяць від кількості роботи та настільки несподіваних (для самого себе) рішеннями. Хочу нарешті повернутися далі за власну книгу, перекладання та загалом побудову нових цілей в житті за повномасштабної війни, оскільки моє повернення в Херсон вочевидь зараз стає неможливим. Тримає на ногах підтримка друзів та близьких, які так і твердять, що мій виїзд з Херсона це наразі найбільш благе рішення, що не треба більше випробовувати свою долю (яка і без того чимало разів рятувала мене), ну і те що я заслуговую на відпочинок після всього, що зробив за останні 4 роки. Бодай полікуватися нормально! Та поставити свою кукуху трохи назад на місце, після всього пережитого.