Imara Notia | Власне, веду до того, що усна історія по темі окупації має формуватися...

Власне, веду до того, що усна історія по темі окупації має формуватися радикально іншим чином. За доброчесності й відданості дослідника, можуть бути відкриті небачені простори й розуміння того, що відбувалося. Чого тільки варте взяття в приклад роботи різних окупаційних установ, або бізнесів, провайдерів, що перейшли на їхні стандарти. Ці люди ніколи не захочуть спілкуватися на камеру, бути записаними відкрито з тих чи інших причин. Можуть соромитися, боятися згадок свого минулого, але також можуть хотіти поділитися розумінням всіх тогочасних процесів, учасниками чи свідками яких буди. Я їх бачив, спілкувався. Тільки забезпечив повне стирання спогадів з записів я спроможний забезпечити більш широке розуміння усної історії та окупації. Забезпечити взаємну відкритість людям. Ніяк інакше. Хтось скаже, що подібна не записана на диктофон історія є апріорі хибною, бо людина може почати додавати... не існуючих деталей? Однак чим захистити конвенційну історію при поставленні аналогічного питання? Неочікувано може прийти розуміння що, виявляється, навіть при записі людина може так само прибрехати, прикрасити події, перебільшити свою роль й інше. Однак який сенс й потреба красуватися людині, яка розуміє, що ніхто не дізнається про її існування? Шанс подібного, вочевидь, зменшується в рази. Водночас, відкриваються нові простори для документування настільки вражаючої розум історії. Записана історія не завжди є істинною. Вона, як би не хотілося визнавати, не здатна забезпечити розуміння чималої кількості процесів, що відбувалися з людьми за таких складних історичних подій, як-от окупація. Є нормальним, що іноді люди не бажають ділитися минулим, оскільки не розуміють, як скористається та чи інша людина свідченнями, відмінними від існуючого наративу. Отак і виходить, що окупація, судячи з усього, спроможна відкритися по максимуму тільки за забезпечення повної анонімності людей.Наостанок можу лише пожартувати, що опубліковані у великих журналах дослідження теж можуть виявлятися не істинними. Навіть маючи 100500 ніби підтверджених даних. Чого тільки варта справа з реалізацією коштів по теорії з хвороби Альцгеймера, яка виявилася написаною на сфабрикованих даних. Ми ніде не захищені від академічної доброчесності. Чимале впирається в банальне бажання нас самих писати.