Періодично в житті зустрічалися розмови, де чиїсь батьки або друзі розсуджували на тему того, в які ігри хочуть навчити грати своїх дітей. Особисто я прекрасно пам'ятаю свою першу партію в брідж у 8 років, та мабуть саме з того проміжку часу закохався в карти. Всього одна колода, а натомість скільки можливостей. Ну і я не вважаю їх настільки азартними, як їх зазвичай описують. Мати з дитинства привчила, що на гроші грати не варто (хіба що по пріколу на бажання, або ж на копійку). Якщо людина грає в карти, то це не означає, що вона завтра збирається програти в них домашній джем, телевізор або хату. Це може бути і людина, яка грає в маджонг.Утім, попри всю любов до карт, це не означає, що з підгузків вчитиму своїх дітей грати в покер. За моїм планом в хаті буде чимало настолок та різних ігор. Маджонг, нарди, шахи, тавлії чи навіть манкала — діти самі мають бути вольні обирати. Моїм же завданням буде показати всю різноманітність, яка існує та може дійсно зацікавити.*Для тих, кому цікаво, що відбувається на фото: гра називається Думбалл та походить з Непалу; хіба що джокерів додали для більших веселощів.