Imara Notia | херсонські_штудіїНещодавно, повертаючись до теми життя на руїнах, знай...

#херсонські_штудіїНещодавно, повертаючись до теми життя на руїнах, знайома відмітила, що Херсон — місто контрастів. Можливо, це один з найкращих та найбільш наближених до реальності описів міста.Виходиш пройтись по центру і, здавалося б, людей зовсім небагато. Проходиш по Шуменському району, ну побільше, безсумнівно. Залітаєш на Таврік — починаються гонкі на автівках та гучні посиденьки в Олександр Сані або Черепасі. Однак найбільший контраст викликає саме Дніпровський район з ринком та ХБК, одні з найнебезпечніших місць міста. Такої концентрації місцевого населення ви мабуть ніде не зустрінете. Всі знаходиться в русі, щось продають, купляють, а по каналам поступають все нові повідомлення щодо FPV в їхньому напрямку. Таких прикладів руху в Херсоні більше, ніж можна спершу подумати. Йдучи додому біля берегу я бачу працюючи гірлянди в ресторані, або ж людей, які просто катаються на гойдалках. Лягаю в ліжко о 20:00, та чую на вулиці як грають в футбол на площадці під відкритим небом. Можливо таки сходити на бадмінтон на вулиці нижче? В такі моменти задумуєшся, наскільки вірними взагалі є методології щодо польових досліджень в нових містах чи спільнотах. Дослідники зазвичай відмічають, що ми не маємо ставати місцевими, та якщо ти ними стаєш — це стає червоною лінією для наукового світу. Однак, як відмічає Філіп Дескола, посилаючись на Ден Роуз, вивчення іншої ментальності зсередини — це законний і цінний вид антропології, який стає доступним тільки коли антрополог зробить «фатальний» крок до того, аби «стати місцевим». Іноді стати місцевим — не перепона, а необхідність, щоб зрозуміти зовсім інший світогляд та розглянути матеріал, який не можна було б зібрати інакше. Херсон є прекрасним прикладом правдивості цих слів. Концепція радикальної участі наше все. Тільки стаючи «місцевим», в мене вийшло почати сприймати оточуюче мене середовище інакше, зокрема краще зрозумів, чому люди тут лишалися за окупації, та повертаються за обстрілів. Уж больно часто ми звертаємо недостатньо уваги на важливість соц. зв'язків, а також факт того, як кипить життя на руїнах. Поверніться на Дніпровський ринок. Побудьте в тіні людей за пострілів. Купіть за жвавих полемік води в спеку. Побачте чергову швидку й кров на землі. Чергову новину про смерть. Як люди дивляться на вас? Або ж, що важливіше, як ви дивитесь на них?