До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу в ННІМВ відбулася зустріч із журналістом, документалістом та автором історичних проєктів Акімом Галімовим, організована Волонтерським департаментом Інституту.Під час зустрічі йшлося про історичну пам’ять, українську суб’єктність, кримськотатарський спротив та роль культури у формуванні національної ідентичності.Окрему увагу було приділено трагедії депортації кримськотатарського народу 1944 року, яка десятиліттями замовчувалася радянською владою, а самі кримські татари були позбавлені права говорити про власну історію.💬 «Цілий народ депортували у вагонах для худоби до Середньої Азії. Багато людей загинули дорогою або в перші роки після виселення. Але світ тоді фактично промовчав», — наголосив Акім Галімов.Документаліст підкреслив важливість глибшого осмислення історії кримських татар в українському суспільстві та необхідність інтеграції цієї історії в загальноукраїнський історичний наратив. За його словами, у радянський період кримських татар часто подавали через пропагандистські штампи, а сама тема депортації тривалий час замовчувалася.Під час дискусії журналіст також акцентував увагу на тому, що Росія десятиліттями формувала сприйняття України як частини власного простору — і це впливало не лише на Захід, а й на самих українців.Як приклад спікер навів Києво-Печерську лавру — сакральний і символічний простір української історії, який протягом тривалого часу був наповнений імперськими російськими маркерами. Водночас українська історія там роками залишалася майже невидимою.На думку Акіма Галімова, питання української суб’єктності сьогодні набуває особливого значення, адже саме через боротьбу за власну історію, культуру та ідентичність формується сучасна українська політична нація.💬 «Культурний код — це своєрідне щеплення від чужої пропаганди. Коли ми знаємо свою історію та культуру, нам значно важче нав’язати чуже», — підкреслив документаліст.Зустріч стала важливим простором для осмислення спільної історії, ролі кримськотатарського народу в сучасній Україні та значення культури як основи національної стійкості.