Huxley.media

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ: уривки зі щоденника єврейської дівчинки Анни Франк#Liberal_ArtsНавесні 1944 року єврейська дівчинка Аннеліз Марія (Анна) Франк почула по нідерландському радіо «Ораньє» виступ міністра освіти Нідерландів Херріта Болкештейна, який закликав громадян зберігати будь-які документи, що стануть доказом страждань народу в роки німецької окупації. Одним із важливих документів було названо щоденники. Під враженням від виступу Анна вирішила на основі щоденника написати роман. «Колись ця жахлива війна закінчиться, і ми станемо звичайними людьми, а не лише євреями...» Останній запис у щоденнику датований 1 серпня 1944 року, через три дні гестапо заарештувало всіх, хто ховався у прихистку...Читати українською: https://huxley.media/do-dnja-pam-jati-zhertv-golokostu-urivki-zi-shhodennika-ievrejskoi-divchinki-anni-frank/Читать на русском: https://huxley.media/ru/na-den-pamjati-zhertv-holokosta-citaty-iz-dnevnika-evrejskoj-devochki-anny-frank/Read in English: https://huxley.media/en/for-the-day-of-remembrance-of-the-victims-of-the-holocaust-excerpts-from-the-diary-of-the-jewish-girl-anne-frank/

ПОВОДЯТЬСЯ МОВ ПАЦЮКИ: як стрес руйнує співпрацю#ScienceУгорського фізіолога Ганса Сельє називають хрещеним батьком науки про стрес. У 1930-ті роки він не лише описав це явище, а й ввів сам термін «стрес». Відкриття відбулося під час експериментів з лабораторними пацюками — вводячи їм ін'єкції екстрактів з коров'ячих яєчників, науковець виявив, що тварини важко хворіють і відчувають сильні страждання. Пізніше з'ясувалося, що самі екстракти не мали до цього ніякого стосунку. Організм пацюків реагував на біль від уколів так само, як на спеку, холод або інші несприятливі умови. Згодом стало зрозуміло, що для запуску стресової реакції не обов'язково потрібно пережити травмуючу подію, іноді достатньо лише подумати про неїЧитати українською: https://huxley.media/povodjatsja-mov-pacjuki-jak-stres-rujnuie-spivpracju/Читать на русском: https://huxley.media/ru/vedut-sebja-kak-krysy-kak-stress-razrushaet-sotrudnichestvo/Read in English: https://huxley.media/en/they-behave-like-rats-how-stress-destroys-cooperation/

МАРНА МЕТУШНЯ: фільми «З Новим роком!» і «Марті Супрім»#FilmПершу в цьому році «Кінософію» присвячено буквально Новому року, часу, що спливає, життєвим пасткам і марній метушні, яку помилково приймають за кар’єру. Ветеран французького кіно Клод Лелуш пропонує найсентиментальнішу новорічну казку, загримовану під історію ідеального пограбування на тлі зовсім не ідеального роману.Американець Джош Сафді — дику, нервову, невпинну трагікомедію про американську мрію з головним красенем сучасного екрану Тімоті Шаламе, якому дуже пасують вуса, прищі та окуляри. Перший давно внесений до всіляких реєстрів класики, розбивши серця найстійкіших до сентиментальності майстрів — від Мельвіля до Кубрика. Другий активно йде до своїх «Оскарів», дорогою демонструючи не лише значні касові збори, а й проміжні перемоги на зразок «Золотого глобуса»Читати українською: https://huxley.media/marna-metushnja-filmi-z-novim-rokom-i-marti-suprim/Читать на русском: https://huxley.media/ru/bespoleznaja-begotnja-filmy-s-novym-godom-i-marti-suprim/Read in English: https://huxley.media/en/futile-running-about-the-films-la-bonne-annee-and-marty-supreme/

ГАРНИЙ РІК: події та фільми, якими нам запам'ятається 2025-й#FilmМежі ностальгії в 2025-му суттєво змістилися. Якщо раніше в тренді були 1980-ті, потім усіх перло від 1990-х, то минулого року глядач почав сумувати за нульовими як за епохою достатку і якоїсь стабільності. Звідси всі ці сиквели франшиз, що стартували саме в нульові. Якщо спробувати сформулювати глядацький запит 2025-го, то це ескапізм і безпечні розваги. Крім дітей і підлітків, це кіно влучило також в їхніх молодих батьків, чия юність припала на нульові або початок десятих. Війни та поляризація суспільства змушують глядача йти, занурюватися у ностальгію за кращими часами і втраченим раєм. А голлівудські кінематографісти вочевидь уміло цим користуютьсяЧитати українською: https://huxley.media/garnij-rik-podii-ta-filmi-jakimi-nam-zapam-jataietsja-2025-j/Читать на русском: https://huxley.media/ru/horoshij-god-sobytija-i-filmy-kotorymi-nam-zapomnitsja-2025-j/Read in English: https://huxley.media/en/a-good-year-the-events-and-films-that-will-make-us-remember-2025/

МАГІЯ НОВОРІЧНОГО ПОДАРУНКА: чому ми робимо це рік у рік#ScienceПодарунок — це не просто річ, а знак симпатії та негласного внутрішнього договору між людьми. Саме тому він майже завжди бажаний. Крім того, сучасні дослідження показують: дарувати подарунки людям подобається навіть більше, ніж отримувати їх.Зазвичай при повторенні радісних подій відчуття щастя слабшає — психологи називають це гедоністичною адаптацією. Але в подарунка є особливий статус: він залишається рідкісним винятком з цього правила, адже рівень задоволення дарувальника не знижується навіть з часом.Напередодні новорічних свят у вас є чудова нагода перевірити, як працює магія подарунка на практиці. Альманах Huxley бажає вам щасливого 2026 року та гарного новорічного настрою!Читати українською: https://huxley.media/magija-novorichnogo-podarunka-chomu-mi-robimo-ce-rik-u-rik/Читать на русском: https://huxley.media/ru/magija-novogodnego-podarka-pochemu-my-delaem-jeto-iz-goda-v-god/Read in English: https://huxley.media/en/the-magic-of-the-new-year-gift-why-we-do-it-year-after-year/

ШЕДЕВРИ БЕЗУМСТВА Й НАДІЇ: фільми «Шоковий коридор» і «Залишені»#Film«Кінософія» закінчує 2025-й, що минає, двома шедеврами, які краще за інші показують саму суть цього року, в якому світ остаточно перетворився на божевільню, де категорично забороняється дивитися вгору й артикулювати причинно-наслідкові зв'язки, а в сім'ї за вибором збиваються, щоби врятуватися, зігрітися, вижити. Чорно-білий «Шоковий коридор» Семюела Фуллера — несамовитий, незатишний, знятий, немов репортаж з епіцентру безумства, перетворює психіатричну клініку на точну модель суспільства епохи холодної війни. Фільм, в якому діагноз ставиться не пацієнтам, а світу за межами екранних стін.«Залишені» Олександра Пейна — тепла різдвяна мелодрама про людей, яких забули. Тут самотність стає спільною територією, а випадкова близькість — формою порятунку. Фільм про те, як у найтемніші моменти час раптово починає працювати на людину, а надія повертається без попередженняЧитати українською: https://huxley.media/shedevri-bezumstva-j-nadii-filmi-shokovij-koridor-i-zalisheniЧитать на русском: https://huxley.media/ru/shedevry-bezumija-i-nadezhdy-filmy-shokovyj-koridor-i-ostavlennyeRead in English: https://huxley.media/en/masterpieces-of-madness-and-hope-the-films-shock-corridor-and-the-holdovers

АРТЕМ ПОЛІЩУК: сучасний платонік про те, як філософія змінює життя#Interview #Philosophy«Замість того щоб заглянути всередину себе, ми задивляємося в глибини інтернету і смартфона. Ми віддаємо себе у владу різного роду тілесних потягів, втрачаючи контроль над ними, — нам їх постійно мало, тому ми шукаємо все нові й нові! Так відбувається втрата себе, наростає відчуття нестачі, неповноти, відсутності сенсу. Ось чому Платон для сучасної людини — найважливіший «перемикач» із зовнішнього простору у внутрішній. Ми сповільнюємося і починаємо спокійно розмірковувати. І раптом вперше помічаємо ті ідеї та цінності, які рухають нами і нашим світом», — Артем ПоліщукЧитати українською: https://huxley.media/artem-polishhuk-suchasnij-platonik-pro-te-jak-filosofija-zminjuie-zhittja/Читать на русском: https://huxley.media/ru/artem-polishhuk-sovremennyj-platonik-o-tom-kak-filosofija-menjaet-zhizn/Read in English: https://huxley.media/en/artem-polishchuk-a-contemporary-platonist-on-how-philosophy-changes-life/

ІЗ ЩОДЕННИКА СОЛДАТА: спогади про Другу світову війну#Liberal_ArtsГеоргій Петрович Савенко народився і прожив усе життя в Україні — у місті Дніпропетровську. У жовтні 1941-го він пішов добровольцем на фронт. Пройшов усю війну у складі повітряно-десантного стрілецького полку, завершивши її в травні 1945 року в Празі. Після демобілізації продовжував службу до 1948 року, а потім став хірургом і понад сорок років рятував життя в мирний час.Сильна духом, скромна, чесна і глибоко порядна людина — він не тільки оперував, а й писав пейзажі, які потім дарував друзям і рідним. Його пам’ятають як людину високої моралі та виняткової гідності.До редакції Huxley потрапили фрагменти його особистого щоденника — спогади, записані через десятиліття, в яких звучить жива інтонація XX століття. У цих текстах — не просто хроніка війни, а портрет людини, яка пройшла її пішки. Пам’ять, яку неможливо вигадатиЧитати українською: https://huxley.media/iz-shhodennika-soldata-spogadi-pro.../Читать на русском: https://huxley.media/.../iz-dnevnika-soldata.../Read in English: https://huxley.media/.../from-a-soldier-s-diary-memories.../

КІНОСОФІЯ: діалог епох — фільми квітня#Liberal_ArtsУ квітні в центрі нашої уваги — час, дорослішання і свобода, як внутрішня, так і зовнішня.«Юність» (2014) Річарда Лінклейтера — унікальна кіноподорож тривалістю у 12 років. Це стрічка про те, як минає час: непомітно, щодня, через побутові сцени і глибокі тіні дорослішання. Один із найбільш ніжних і філософських фільмів XXI століття, який доводить: життя — це не події, а простір між ними.«49-а паралель» (1941) Майкла Пауелла та Емеріка Прессбургера — художня пропагандистська стрічка, яка несподівано стала шедевром. У цій зворотній казці нацисти блукають доброзичливою Канадою, втрачаючи людське обличчя на тлі громадянського гуманізму. Тут кожен кадр — метафора, а кожна сцена — діалог зі свободою.Обидва фільми — дуже різні, але кожен із них говорить про одне: час формує людину, а людина — історію. Дивіться. Читайте. Відчувайте. РефлексуйтеЧитати українською: https://huxley.media/kinosofija-dialog-epoh-filmi-kvitnja/Читать на русском: https://huxley.media/.../kinosofija-dialog-jepoh-filmy.../Read in English: https://huxley.media/.../cinemasophy-a-dialogue-of-eras.../

НЕВІДОМА АФРИКА. МІФ 4: Африка — це конфлікти та політична нестабільність#Liberal_ArtsОбраз Африки як континенту, охопленого війнами, переворотами і хаосом, міцно вкоренився в західному сприйнятті. У 2000 році The Economist назвав Африку «безнадійним континентом», помістивши на обкладинку фігуру зі зброєю в центрі карти материка. Але наскільки цей образ відповідає реальності?Джо Стадвелл, автор бестселера «Чому Азії вдалося» («Як працює Азія»), показує, як стереотипи затуляють від нас складну та багатошарову політичну історію Африки. Він пояснює, чому саме колоніальне минуле заклало підґрунтя для конфліктів, як етнічне розмаїття стало викликом для нових держав і які країни зуміли віднайти шлях до стабільності та процвітання.Сьогодні ми побачимо Африку з нового боку — не як осередок криз, а як континент, де політичні системи шукають баланс, а на місці міфів народжуються реальні історії змінЧитати українською: https://huxley.media/nevidoma-afrika-mif-4-afrika-ce.../Читать на русском: https://huxley.media/.../neizvestnaja-afrika-mif-4.../Read in English: https://huxley.media/.../unknown-africa-myth-4-africa-is.../