Huxley.media

ПРИХОВАНІ КОДИ ДЕСТРУКТИВНОСТІ: штучний інтелект успадковує «вади» своїх творців#ScienceІсторія розвитку ШІ вже знає чимало прикладів того, як моделі з обмеженою свободою дій демонструють лякаючу поведінку. Під час стрес-тесту Vending-Bench, що імітує управління торговими автоматами, одна з передових систем почала вступати в цінові змови, обманювати постачальників і навіть маніпулювати клієнтами. В інших симуляціях ШІ намагався шантажувати керівництво, аби уникнути відключення бізнесу. Науковці називають це «виникаючою невідповідністю». З’ясувалося, що якщо навчити нейромережу вузькоспеціалізованої шкідливої навички, вона раптово починає проявляти деструктивність і в інших сферах: дає небезпечні поради чи починає брехатиЧитати українською: https://huxley.media/prihovani-kodi-destruktivnosti-shtuchnij-intelekt-uspadkovuie-vadi-svoih-tvorciv/Читать на русском: https://huxley.media/ru/skrytye-kody-destruktivnosti-iskusstvennyj-intellekt-nasleduet-poroki-svoih-sozdatelej/Read in English: https://huxley.media/en/hidden-codes-of-destructiveness-artificial-intelligence-inherits-the-vices-of-its-creators/

МОЗОК ПОЧИНАЄТЬСЯ У КИШКІВНИКУ: як пребіотики допомагають зберегти пам’ять#ScienceМозок, як і весь наш організм, із часом зношується й старіє. Але, виявляється, протидіяти цьому процесу не так уже й складно. Дослідники з Королівського коледжу Лондона залучили 36 пар близнюків, яким виповнилося не менше 60 років. У кожній парі один учасник щодня отримував пребіотик у поєднанні з протеїновим порошком, а інший — плацебо. Через три місяці ті близнюки, які, самі про це не знаючи, приймали інулін або ФОС (фруктоолігосахариди), у середньому демонстрували кращі результати в когнітивних тестах. Крім того, регулярне вживання клітковини виявилося пов’язаним із невеликими, але помітними змінами у складі кишкового мікробіомуЧитати українською: https://huxley.media/mozok-pochinaietsja-u-kishkivniku-jak-prebiotiki-dopomagajut-zberegti-pam-jat/Читать на русском: https://huxley.media/ru/mozg-nachinaetsja-v-kishechnike-kak-prebiotiki-pomogajut-sohranjat-pamjat/Read in English: https://huxley.media/en/the-brain-begins-in-the-gut-how-prebiotics-help-preserve-memory/

КАЛІГРАФІЯ ТРЕНУЄ МОЗОК: чому олівець кращий за клавіатуру, а дошка — за монітор#ScienceДослідження незмінно показують, що почерк — це складніший феномен, ніж зазвичай вважають. А написання тексту від руки набагато краще стимулює розвиток мозку, ніж набір тексту на клавіатурі. Щоб з’ясувати, чи дійсно курсивне письмо має переваги перед друкованим, коли літери пишуться окремо, редакція журналу Nature вирішила звернутися до нейробіологів та фахівців у галузі освіти. Почерк — це частина культурної спадщини та людської природи. Чудово, коли нові покоління зберігають вміння писати від руки любовні листи, вірші або хоча б список покупокЧитати українською: https://huxley.media/kaligrafija-trenuie-mozok-chomu-olivec-krashhij-za-klaviaturu-a-doshka-za-monitor/Читать на русском: https://huxley.media/ru/kalligrafija-treniruet-mozg-pochemu-karandash-luchshe-klaviatury-a-doska-monitora/Read in English: https://huxley.media/en/calligraphy-trains-the-brain-why-a-pencil-is-better-than-a-keyboard-and-a-blackboard-better-than-a-monitor/

ВИКРИТТЯ В НАУЦІ: як із фізики та хімії хтозна-куди зник флогістон#ScienceАнтуан Лоран Лавуазьє вважав флогістон реально існуючим і навіть використовував пов’язані з ним теорії для розв'язання наукових завдань. Коли власник цукрового заводу запитав, чи може він за допомогою науки з’ясувати, чому вироблений ним цукор має жовтуватий відтінок, що не подобалося деяким покупцям, Лавуазьє припустив, що цукор під час виробництва забруднюється флогістоном, який якраз може мати жовтий колір. Того, що причиною видалення домішок із цукру стало зовсім інше природне явище — адсорбція, — тоді ніхто не знав, так само як не знали й про адсорбцію взагалі. Але це додало поваги до теорії флогістону — адже на її основі зробили передбачення, й воно справдилося!Читати українською: https://huxley.media/vikrittja-v-nauci-jak-iz-fiziki-ta-himii-htozna-kudi-znik-flogiston/Читать на русском: https://huxley.media/ru/razoblachenija-v-nauke-kak-iz-fiziki-i-himii-neznamo-kuda-uletuchilsja-flogiston/Read in English: https://huxley.media/en/revelations-in-science-how-phlogiston-mysteriously-evaporated-from-physics-and-chemistry/

ДАРВІН ПОМИЛИВСЯ ЩОДО «ВНУТРІШНЬОЇ РИБИ»: як замість чотирьох очей ми отримали третє#ScienceЧарльз Дарвін красномовно розмірковував про поетапну еволюцію органів «найвищої складності та досконалості», використовуючи очі як головний приклад. Він припускав, що складні органи зору виникли з простіших світлочутливих структур, пройшовши безліч проміжних стадій. Однак палеонтологія показує й іншу сторону еволюції: вона призводить не лише до ускладнення. Іноді все відбувається зовсім навпаки. Печерні риби втратили очі, змії — кінцівки, птахи — зуби. Тепер до цього переліку можна додати й зникнення двох додаткових очей на маківці у наших найдавніших хребетних предківЧитати українською: https://huxley.media/darvin-pomilivsja-shhodo-vnutrishnoi-ribi-jak-zamist-chotiroh-ochej-mi-otrimali-tretie/Читать на русском: https://huxley.media/ru/darvin-oshibsja-s-vnutrennej-ryboj-kak-vmesto-chetyreh-glaz-my-poluchili-tretij/Read in English: https://huxley.media/en/darwin-was-wrong-about-the-inner-fish-how-we-ended-up-with-a-third-eye-instead-of-four/

МАГІЧНИЙ ГІПЕРРЕАЛІЗМ: фільми «Дні жнив» та «Захід»#FilmРубрика «Кінософія» у травні пропонує ще два фільми, видатні в усіх сенсах, які варто переглядати один за одним. Перший — це мальовнича пасторальна драма великого Терренса Маліка («Тонка червона лінія», «Дерево життя») «Дні жнив» (1978), що оповідає про втечу з самого пекла історії у вигаданий, схожий на Техас рай. Молодий робітник прагне дістатися туди зі своєю коханою та дитиною після скоєного зопалу вбивства. Другий фільм — «Захід» (2018), знятий оскароносним угорським режисером Ласло Немешем («Син Саула»), про пошуки назавжди втраченої людини в передвоєнному Будапешті 1914 року. Обидва фільми буквально зачаровують своєю магією живопису, нагадуючи найкращі роботи Ендрю Вайєта та Едварда Хоппера з їхнім холодним магічним гіперреалізмом і передчуттям смерті. Не чиєїсь, а загаломЧитати українською: https://huxley.media/magichnij-giperrealizm-filmi-dni-zhniv-ta-zahid/Читать на русском: https://huxley.media/ru/magicheskij-giperrealizm-filmy-dni-zhatvy-i-zakat/Read in English: https://huxley.media/en/magical-hyperrealism-days-of-heaven-and-sunset/

ДИХАННЯ — ДЗЕРКАЛО ДУШІ: скажи, як ти дихаєш, і я скажу, хто ти!#ScienceПовітря, яким ми дихаємо, — це, по суті, «другий хліб». Так само, як і з їжі, ми отримуємо з нього азот, який мікроби та бактерії, що живуть у нашому тілі, переробляють на амінокислоти — будівельний матеріал для клітин. Водночас до 90% токсинів виводиться з нашого організму саме через легені. Природа доклала чимало зусиль, щоб організувати всередині нас таке складне виробництво. Якщо наші легені розгорнути на площині, то за розміром вони зрівняються з тенісним кортом! Недарма на Сході, де практики дихання надзвичайно розвинені, кажуть: «Хто керує своїм диханням, той керує життям»Читати українською: https://huxley.media/dihannja-dzerkalo-dushi-skazhi-jak-ti-dihaiesh-i-ja-skazhu-hto-ti/Читать на русском: https://huxley.media/ru/dyhanie-zerkalo-dushi-skazhi-kak-ty-dyshish-i-ja-otvechu-kto-ty/Read in English: https://huxley.media/en/breathing-is-the-mirror-of-the-soul-tell-me-how-you-breathe-and-i-ll-tell-you-who-you-are/

ВОСКРЕСІННЯ МЕРТВИХ: жахливі вовки та шерстисті мамонти повертаються#ScienceТехаська компанія Colossal Biosciences тримала свої дослідження в найсуворішій таємниці. Протягом кількох років співробітники лабораторії експериментували з клітинами крові сірих вовків, внісши в їх ДНК 20 змін. Потім науковці взяли ядра «відредагованих» клітин і запліднили ними яйцеклітини самки звичайного домашнього собаки. У 2024 році сурогатна собача мати народила потомство. На світ з'явилися трійко тварин небаченого раніше виду та розміру. Двом самцям дали імена Ромул і Рем. Самку ж назвали Кхалісі — на честь героїні популярного серіалу «Гра престолів». Colossal Biosciences збирається поступово збільшувати кількість тварин, але випускати їх у дику природу поки не плануєЧитати українською: https://huxley.media/voskresinnja-mertvih-zhahlivi-vovki-ta-sherstisti-mamonti-povertajutsja/Читать на русском: https://huxley.media/ru/voskreshenie-mertvyh-uzhasnye-volki-i-sherstistye-mamonty-vozvrashhajutsja/Read in English: https://huxley.media/en/resurrection-of-the-dead-dire-wolves-and-woolly-mammoths-are-returning/

НОВА РЕЛІГІЯ ВІД ШІ: чому чат-боти видають себе за Ісуса Христа#ScienceМинулого року папа Лев XIV канонізував Карло Акутіса — першого в історії церкви міленіала. Карло готувався стати священиком, та його планам завадила хвороба. Ще з дитинства він опанував кілька мов програмування, що допомагало йому вести активну християнську проповідь в інтернеті, за що він і отримав прізвисько Інфлюенсер Бога. Підліткові вдалося навернути до церкви своїх не надто побожних батьків. І навіть відеоігри він зумів використати для розмов про важливість відвідування меси та сповіді. Через деякий час католицька церква почала реєструвати факти чудесних зцілень тих, хто молився Карло Акутісу. Так у католиків з'явився перший «цифровий святий»: звичайний підліток у кросівках, джинсах і светрі, який колись більшу частину часу проводив у Мережі, подібно до мільйонів його однолітківЧитати українською: https://huxley.media/nova-religija-vid-shi-chomu-chat-boti-vidajut-sebe-za-isusa-hrista/Читать на русском: https://huxley.media/ru/novaja-religija-ot-ii-pochemu-chat-boty-vydajut-sebja-za-iisusa-hrista/Read in English: https://huxley.media/en/a-new-religion-from-ai-why-chatbots-are-pretending-to-be-jesus-christ/

ФІЛОСОФ МАРИНА ПРЕПОТЕНСЬКА: філософський праксис у Парижі. Сінергія творчості#Interview #Philosophy«Для мене справжня поезія філософічна, а істинна філософія поетична. Бо поети, як і філософи, є пошукачами сенсів, тільки от викладають свої думки й почуття у ритмізованій формі. Своєю чергою, філософи споконвіку використовують художні засоби у своїх міркуваннях, зокрема — метафори. Згадаймо хоч б «ідолів розуму» Френсіса Бекона чи Блеза Паскаля, котрий описував людину як «мислячу тростину», або Джона Локка, який казав, що кожна новонароджена людина — це tabula rasa… Це філософія, що підіймається до вершин художньої творчості», — Марина ПрепотенськаЧитати українською: https://huxley.media/filosof-marina-prepotenska-filosofskij-praksis-u-parizhi-sinergija-tvorchosti/Читать на русском: https://huxley.media/ru/filosof-marina-prepotenskaja-filosofskij-praksis-v-parizhe-sinergija-tvorchestva/Read in English: https://huxley.media/en/philosopher-marina-prepotenska-philosophical-praxis-in-paris-the-synergy-of-creativity/