📜 5 лютого 2026 року Уряд ухвалив постанову №129, якою змінено Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Ключова ідея — щоб інклюзія трималася не на «паперах», а на щоденних рішеннях команди навколо конкретної дитини. ❓Що важливо в цих змінах:1) ІПР стає робочим інструментом. Форма індивідуальної програми розвитку оновлюється й спрощується — щоб у школі було легше планувати індивідуальну траєкторію й підтримку, а не «закривати вимогу документом». Також збільшено строк її розроблення — як сигнал, що якість планування важливіша за поспіх. 2) Рівні підтримки — чіткіші й актуалізовані. Постанова уточнює/оновлює рівні підтримки для учнів з ООП у ЗЗСО — а отже, очікування від допомоги стають більш вимірюваними. 3) Під час війни — зрозумілі обмеження по наповнюваності інклюзивних класів. У період воєнного стану/надзвичайної ситуації визначено межі:— не більше 5 учнів, які потребують 2–3 рівня підтримки;— не більше 2 учнів, які потребують 4–5 рівня підтримки. 4) Підтримка для дітей із поодинокими або незначними труднощами — теж у фокусі. Удосконалено умови та механізм надання підтримки в освітньому процесі, щоб «легші» труднощі не залишали дитину без допомоги. 5) Більше гнучкості в навчанні. Передбачено можливість модифікувати зміст окремих предметів/інтегрованих курсів для учнів із труднощами легкого ступеня прояву — там, де це справді потрібно дитині. Окремо важливе про ресурси: Уряд розподілив 270 млн грн субвенції на проведення корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на січень–червень 2026 року. Для багатьох громад це рішення означає: підтримка має бути не «за можливості», а вчасно. Для мене ця постанова в першу чергу про чесні правила гри для команди й зрозумілу опору для батьків. Але її цінність проявиться лише тоді, коли кожна школа навчиться робити ІПР живим планом підтримки, а не формальністю, і коли в громадах буде достатньо фахівців та часу на дитину — саме за цим будемо слідкувати далі.