FACTS. Городницький🇺🇦

росія ніколи не поверне українських дітей. ніколи.Це не просто воєнний злочин — це спроба вирвати в України її майбутнє.Згідно з офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення росія викрала щонайменше 19 546 українських дітей. Це лише підтверджені випадки. Насправді їх може бути значно більше — тисячі залишаються зниклими безвісти.Станом на березень 2025 року вдалося повернути 388.388 із майже двадцяти тисяч.Чому так?Бо їм не вигідно повертати дітей.Вони не хочуть бачити в нас майбутнє.Вони не хочуть, щоб українські діти виросли й пам’ятали, хто вбив їхніх батьків, хто знищив їхні міста, хто змусив їх мовчати в чужій країні під чужим ім’ям.Їм вигідніше приховати все —— змінити імена— переписати історію— сказати, що ці діти завжди були "росіянами"— стерти Україну не лише з мапи, а й з пам’яті.Вони вже це роблять. Маленькі діти, які ще не говорили, уже мають нові документи, нові прізвища, нові "мами". Часто — після того, як справжні батьки загинули від бомб чи катувань.Деяких із них ми більше ніколи не знайдемо.Вони будуть втрачені назавжди.І саме тому вони б’ють по дитячих садках, школах, пологових. Бо їм не потрібні українські діти. Не потрібно нове покоління українців. Їм потрібно ніщо — порожнє місце замість країни.Але це їм не вдасться.Ми повернемо всіх, кого зможемо. І ніколи не забудемо тих, кого не встигли.Пошир, щоб побільше людей знали правду.Про це разом з Сергій Одаренко на Телеканал Київ24

Таємні переговори та європейське лицемірство: коли ми перестанемо слухати байки?Ну що, українці, як вам останні новини? Спочатку Брюссель грає в дипломатію, потім Орбан згадує про референдум щодо вступу України до ЄС (нібито це його особиста вотчина), а тепер ще й кулуарні переговори між командою Трампа та європейськими лідерами випливають на поверхню. Всі ці політичні кульбіти все більше нагадують дешевий цирк, де на арені – майбутнє нашої країни.Ваші гроші йдуть на війну? Ні, вони йдуть на російську нафтуПоки нам вкотре обіцяють черговий "потік допомоги", Європейський Союз спокійно продовжує купувати у росіян нафту й газ на мільярди євро. Минулого року – 23 мільярди євро. А Україні дали допомоги – 18 мільярдів. Де логіка? А логіка проста: бізнес понад усе.Може, нам теж почати торгуватися? Питати не про якби допомогу, а про реальні контракти, реальні інвестиції в наш оборонний комплекс? Бо поки європейські політики заламують руки перед камерами й говорять про «безпрецедентну підтримку», росіяни спокійно продають свою зброю в Саудівську Аравію – причому ту, що була «випробувана в Україні».Трамп і його шоу "миротворця"А що ж Трамп? Людина хоче, щоб усе виглядало красиво: "Я припинив війну, іду по Нобелівську премію миру". Тільки от нюанс: припинення вогню – це не мирна угода. Це просто нова версія Мінських домовленостей, де Росія порушує все, що можна, а Україну знову змушують грати за чужими правилами.Хто сумнівається, нехай згадає 2014-2022 роки. Скільки разів ми намагалися "домовитися"? І як це закінчилося? Отож. Тому не варто тішити себе ілюзіями.Європа боїться, але не за УкраїнуЗа що дійсно переживають європейські політики – так це за свій комфорт. Їм важливіші контракти, дешеві енергоносії й збереження добрих стосунків із Вашингтоном, ніж перемога України. Саме тому вони ведуть таємні переговори з командою Трампа, намагаючись вигідно влаштуватися, незалежно від того, що буде з нами.І от у цій ситуації ми знову маємо чути старі мантри про «стурбованість» і «непохитну підтримку». Друзі, ви вже визначайтеся: або допомагаєте реально, або визнайте, що ваша стратегія – це просто затягування часу.Що робити Україні?Давайте будемо чесними: ми не можемо залишитися сам на сам із росією, без підтримки союзників. Але давайте так само чесно скажемо, що ми маємо змусити їх поважати Україну не словами, а справами.1. Вимагати конкретних дій – грошей на зброю, а не обіцянок; контрактів, а не заяв.2. Будувати власну оборонну промисловість – бо ніхто, крім нас, не зацікавлений у нашій перемозі більше, ніж ми самі.3. Говорити з союзниками жорстко – тому що ми не «молодший брат», а країна, яка веде війну не тільки за себе, а й за них.Якщо хтось у ЄС каже, що в них немає зброї, то нехай пояснить, чому в них 1700 літаків проти 1200 у росіян, але нам на фронт вони давати нічого не можуть? Чи ці літаки їм потрібні для парадів?ФіналочкаМи чули багато «занепокоєнь» і «слів підтримки», але час розмов минув. Ми маємо діяти, а не чекати, поки хтось за нас вирішить. Вже вирішували. В 2014-му, в 2015-му, в 2022-му.Досить.Україна має бути сильною не на словах, а в реальності. Інакше нам вкотре запропонують «мирний план», який буде означати лише нову паузу перед черговим ударом.А нам своє робити. І робити це так, щоб наступного разу нам не довелося залежати від політичних кульбітів європейців і американців.Про це і не тільки разом з Інна Набок на 24 каналі

"Україна програла!"В честь всіх зрадофілів вирішив спрогнозувати ситуацію, гіпотетичну звичайно, коли росія (як важко це написати) перемагає, і США стає на її сторону.Коротко.Поїхали:1. Наслідки для УкраїниВтрата незалежності або її значне обмеження. Україна може бути повністю окупована або розділена на зони впливу, з маріонетковим урядом під контролем Кремля.Репресії та масові зачистки. Всі, хто чинив спротив або мав проукраїнські погляди, будуть репресовані.Економічний крах. Оскільки більшість інфраструктури буде знищено, Росія може відновлювати її вибірково, підлаштовуючи під свої інтереси.Русифікація та знищення української культури. Буде запущена програма "денацифікації" (читай – знищення української мови, культури, ідентичності).Переслідування військових та політичних діячів. Буде проведено суди над українськими лідерами, імовірні масові депортації.2. Росія після перемогиПосилення авторитарного режиму. Путін (або його наступник) стає беззаперечним лідером, що зміцнює тоталітарний лад.Відновлення економіки за рахунок ресурсів України. Росія отримає нові території, промислові потужності та зерновий експорт.Розширення сфери впливу. Молдова, країни Балтії та навіть Польща можуть стати наступними цілями.Загроза нової війни в Європі. Якщо Росія побачить слабкість Заходу, вона може спробувати йти далі.3. США та Європейський СоюзЯкщо США підтримають Росію, це означає зміну їхньої глобальної стратегії.Європа розділяється. Частина країн ЄС (Франція, Німеччина) можуть пристати до цієї лінії, інші (Польща, країни Балтії) – почнуть шукати альтернативи.Послаблення НАТО. США можуть вийти з НАТО або зменшити фінансування, що поставить під загрозу безпеку Європи.Китай стає новим головним ворогом. США можуть домовитися з Росією для спільного протистояння Китаю, зробивши Москву своїм союзником.ЄС стає енергетично залежним від Росії. Зняття санкцій дозволить Росії знову продавати нафту та газ в Європу.4. Китай та решта світуКитай виграє, бо контролює Росію економічно. Він отримає доступ до ресурсів за низькими цінами.Індія, Туреччина та інші країни посилюють власні позиції. Вони стануть новими регіональними лідерами.Глобальна економічна нестабільність. Долар може ослабнути, а світова торгова система зміниться.5. Довгострокові наслідкиЄвропа буде змушена або йти на компроміси з Росією, або переозброюватися.Балтійські країни та Польща можуть стати наступними цілями Москви.Можливий початок нової "Холодної війни", але вже між США та Китаєм.Українська діаспора по всьому світу стане центром антиросійського опору.ВисновокЦей сценарій є малоймовірним через значні ризики для Заходу, але якщо він реалізується, це означатиме новий світовий порядок, де США та Росія стануть союзниками, а Україна стане жертвою імперських амбіцій. Водночас, довгостроково Росія все одно залишиться слабкою економічно, а спротив українців не дозволить їй легко закріпитися.Далі думайте самі.

🇺🇸 Інавгурація Трампа: мітинги, емоції і місце України в американському порядку денномуВашингтон, день інавгурації Дональда Трампа. Це місто зараз у центрі уваги всього світу. Величезні натовпи, антагонізм думок, масштабна організація – я побачив це все на власні очі, перебуваючи у гущі подій. Але серед усієї цієї помпезності головне питання, яке мене хвилює: яке місце України у цій глобальній грі? І чи зможемо ми використати цей момент для зміцнення своєї позиції?Вашингтон: місто протирічТут усе – від захоплення до ненависті. Я побував і на мітингах прихильників Трампа, і на протестах проти нього. Лозунги, які звучали на обох акціях, мене вразили. З одного боку, це антиолігархічні заклики, які нагадали мені нашу Революцію Гідності. З іншого боку – палка підтримка політичного курсу Трампа, що іноді доходила до фанатизму. Люди готові стояти годинами на морозі, під дощем, щоб потрапити на його виступ.І серед цього натовпу – я, з українським прапором. Ви думаєте, це викликало агресію? Ні! Американці підходили, тиснули руку, дякували, говорили «Слава Україні!». Вони не лише цікавляться, а й підтримують нас морально, а іноді й фінансово. Але тут є одна важлива деталь: це – люди, а не політики.Чи є Україна в порядку денному США?На мітингах і в промовах Трампа про Україну майже не згадували. Лише стандартні слова: «Ми хочемо завершити війну в Україні». І все. Головна увага була зосереджена на внутрішніх проблемах Америки. Це реалії, які нас мають турбувати. Наш дипломатичний корпус, українська громада в США мають активніше працювати, щоб наша країна залишалася серед пріоритетів американської політики.Однак, на жаль, українська діаспора, яка могла б мати потужний вплив, діє недостатньо активно. Акції малочисельні, робота з конгресменами та сенаторами – мінімальна. А це ж наш ключ до мільярдів доларів допомоги і посилення міжнародного тиску на росію.Трамп: прагматик і популістТрамп – людина сили. Його промови сповнені обіцянок: зміцнити армію, зробити США лідером світу, побудувати «купол безпеки» над країною, як в Ізраїлі. Це риторика лідера, який хоче домінувати. Але за його словами криється прагматизм бізнесмена: він готовий розмовляти з путіним, вивчати його позиції, домовлятися, якщо це буде вигідно для США.Для нас це означає одне: Україна для нього – лише один із інструментів глобальної гри. І ми маємо зробити все, щоб не стати розмінною монетою в цій партії.Що робити українцям у США?Мій досвід показав: люди нас підтримують. Вони цікавляться, допомагають. Але цього недостатньо. Нам потрібна системна робота: численні акції, звернення до політиків, інформаційна кампанія. Якщо ви живете у США – не мовчіть! Кожен ваш голос може вплинути на рішення конгресу, кожен мітинг – на медіа, кожна розмова – на зміну думки американців.Я бачив, як емоційно реагують люди на український прапор. Але цього замало. Треба більше дій, більше видимості, більше впливу. Це критично важливо для нашої боротьби за свободу.Висновки і заклик до діїТрамп – майстер створювати шоу. Його популізм працює. Але ми, українці, маємо створювати своє шоу – боротьби, видимості і впливу. Бо якщо ми зараз не використаємо цю можливість, завтра може бути пізно.Вашингтон показав мені, що світ готовий нас слухати. Але ми маємо голосно заявити про себе. Тож не чекаймо, що за нас це зроблять інші. Дійте, пишіть, мітингуйте. Бо разом ми сильні.Діліться своїми думками в коментарях. Як ви бачите нашу стратегію впливу у світі?

Друзі, у нашій розмові з Валерієм Клочком ( Valerii Klochok ) ми порушили низку важливих тем, пов’язаних із майбутнім України, геополітикою та тим, як нам діяти в умовах глобальних викликів. Хочу поділитися ключовими думками, які мають велике значення не лише для нашого теперішнього, але й для довгострокової стратегії.100 днів чи черговий популізм?Одна з найгучніших тез нашої дискусії — заява Кіта Келлога, представника команди Дональда Трампа, про можливість завершення війни за 100 днів після інавгурації. Проте тут важливо зрозуміти: це радше популістський крок, ніж реальна обіцянка. Моя позиція чітка: такі терміни можливі лише у разі капітуляції України, чого ми собі дозволити не можемо.У нашій розмові я наголосив, що риторика Трампа та його команди є хаотичною. Відмова від конкретних відповідей щодо військової допомоги Україні свідчить про те, що на нас чекає період невизначеності, якщо його політичний вплив посилиться.6 місяців підтримки: ризик чи можливість?У ході інтерв’ю ми торкнулися питання "6 місяців" — періоду, на який, за твердженнями вищого керівництва України, вистачить фінансової та військової допомоги. Ці цифри викликають тривогу, адже після завершення цього терміну перспектива подальшої підтримки залишається невизначеною.Мій аналіз показує: це не просто збіг. У західній стратегії простежується прагнення утримувати конфлікт у "контрольованому" стані. Проте я наголошую: нам потрібно вже зараз готуватися до самостійності в обороні, розвиваючи військовий потенціал, технології та економіку.Чи можлива капітуляція?У нашій дискусії я підкреслив: будь-які спроби "швидкого" завершення війни у форматі перемовин із путіним означатимуть виключно поступки зі сторони України. Це неприйнятно. Західний світ, включно з США, має зрозуміти, що стабільність у Європі можлива лише за умов повної перемоги України.Україна та НАТО: які перспективи?Щодо перспектив вступу України в НАТО я був максимально реалістичним. Трамп чітко висловився: він не розглядає можливості включення України до Альянсу під час своєї каденції. Але це не повинно нас зупиняти. Ми маємо продовжувати рух до стандартів НАТО, зміцнюючи власну обороноздатність. Безпека України — це наш головний пріоритет, і залежить вона не лише від зовнішніх гарантій, а й від нашої внутрішньої готовності.Глобальна політика: виклики та ризикиНаша розмова торкнулася ідеї територіальної експансії США, яку, за даними медіа, може просувати команда Трампа. На перший погляд, це здається абсурдним. Але важливо розуміти: ці заяви — це своєрідна маніпуляція, яка має на меті залякати союзників США. Україна в таких умовах повинна залишатися сильною та незалежною, уникаючи пастки стати об’єктом чужих геополітичних ігор.Що ми маємо робити?У нашій розмові я озвучив кілька ключових кроків, які допоможуть Україні вистояти:1. Власна суб’єктність. Зміцнюємо армію, працюємо над інноваціями, боремося з корупцією.2. Міжнародна дипломатія. Пояснюємо Заходу, чому сильна Україна — це інтерес усього демократичного світу.3. Національна єдність. У такі складні часи важливо не лише воювати за свободу, але й працювати на її збереження всередині країни.Мій прогноз:Майбутнє України залежить від нашої здатності діяти тут і зараз. Я переконаний, що попереду у нас не лише випробування, але й великі можливості. Проте для цього ми маємо зробити вибір на користь розвитку, а не тимчасових рішень.Друзі, дякую, що слідкуєте за такими важливими темами. Діліться своїми думками в коментарях, поширюйте допис і залишайте свої запитання. Разом ми сильніші!https://youtu.be/QafT-r3rpRg?si=9IUsK7J-Xp5GRy1e

Сім нових реалій, про які ми маємо говорити вже сьогодніДрузі, в рамках мого останнього інтерв'ю ми торкнулися одразу кількох ключових тем, які формуватимуть майбутнє України. Давайте подивимося на факти:1. Економічний тиск на Росію працює... але чи достатньо?Рубль падає, економіка стагнує, але Росія все ще знаходить обхідні шляхи через "друзів" у вигляді Індії чи Китаю. Невже світ не здатен переграти агресора в його власній грі?2. Політична гра Кремля:Уряд РФ готує свій народ до "перемоги", навіть якщо це буде поразка. Навіть відхід з наших територій вони продадуть як тріумф. Дивує не їхня безсоромність, а те, як світ готовий це прийняти.3. Переговори – нові Мінські угоди?Будь-які домовленості без чітких гарантій безпеки та покарання агресора – це не мир, а пауза перед новим витком війни. Вчимося на власних помилках, чи наступаємо на ті ж самі граблі?4. Ціна нашої незалежності:20% території окуповано. Десятки тисяч життів втрачені. І що натомість? Пропозиції "політичного врегулювання", які лише зміцнять Росію. Так не має працювати міжнародне право!5. Світова нерішучість:Санкції існують, але недостатньо сильні, щоб змусити Росію зупинитися. Чому ми все ще бачимо нафта-долари, які перетворюються на ракети?6. Україна як приклад для світу:Ми боремось не лише за себе. Наша стійкість – це сигнал для всіх, хто цінує свободу. І кожна країна, яка зараз дивиться на нас, робить висновки, що відбуватиметься у світі надалі.7. Що далі?Ми повинні мислити на десятиліття вперед. Ворог не має отримати шанс знову підняти голову. Світ мусить створити механізми, які не дозволять агресору відновити свої сили.Ми стоїмо на історичному перехресті. І саме зараз вирішується, чи буде Україна прикладом перемоги демократії, чи світом, який вкотре "занепокоївся".Я вірю, що ми здатні не лише вистояти, а й перемогти. Дякую кожному, хто бореться за нашу незалежність – на фронті, в політиці чи у власному домі.Разом ми створимо майбутнє, про яке мріяли наші предки. Слава Україні!Моє інтерв'ю разом з Anastasia Noritsina на 24 Каналі дивіться тут

Ну ось, нарешті зрозуміли, чому "план перемоги" Зеленського не подобається Орбану – бо це не сплан перемоги" Угорщини! Логіка залізна. Що ж, Віктор Орбан, схоже, слухав презентацію Зеленського і був шокований. Мабуть, чекав, що там буде щось про вино, паприку і відпочинок на озері Балатон. Але ні – війна тут зайшла не в тому напрямку.Орбан запитує, чи був у нас до цього "план поразки"? Цікаво, що він сам мав на увазі? Можливо, що Угорщина розробляє власний 'план перемоги', але поки в ньому, здається, одні розмови про переговори. Угорщина вирішила, що фронт не вирішить цього конфлікту. Так, їм не брати участі у війні легше, коли не стріляють по тобі.І як завжди, "сісти за стіл переговорів" – це для Орбана універсальний рецепт. Тільки от за яким столом сидіти, коли один з учасників не планує припиняти обстріли? Напевно, Орбан має на увазі круглий стіл з одного боку.Ще одна порада від Орбана: Україні треба чітко роз'яснити, що ми не збираємося ставати ядерною державою. Хоча про це чують, здається, лише в Угорщині. Ну що ж, Орбан, дякуємо за поради, але нам вистачить підтримки тих, хто розуміє, що "план перемоги" потрібен для України, а не для того, щоб хтось просто залишився осторонь.На ТВ7+ Хмельницький телеканал. Україна з Альона Ковальчукhttps://www.youtube.com/live/ialrI0bwvZg?si=DeaGdbs2y3yB3GXX

Зеленський представив свій «план перемоги», але, схоже, для Заходу це більше схоже на план «довгої дороги». Західні ЗМІ, як от Washington Post, натякають, що перемога не буде такою швидкою, як нам би хотілося. Мабуть, тому що цинізм і втома серед наших союзників зростає швидше за постачання зброї. І поки Чехія каже нам бути реалістами, дехто вже малює карти, де частина України під контролем росії. Дякую за підтримку, як кажуть.Тим часом, NYT бачить у пропозиціях Зеленського більше закликів до збільшення допомоги Заходу. І правильно, бо без цієї допомоги ми не витримаємо. Але тут є інша проблема: союзники реагують «прохолодно». Навіть Newsweek додає, що ніхто публічно не схвалив цей план, а от Кремль, звичайно, в своїй манері відкинув усе, ще й пропонує Києву «протверезіти».Але не все так погано. Важливо, що Зеленський грає не тільки на військовому фронті, але й на економічному. Видання BBC каже, що президент пропонує західним партнерам інвестиційні можливості — українські природні ресурси, виробництво енергії та продовольства. Ось де справжня інтрига: не лише перемога на полі бою, а ще й економічний прорив, який може підсилити Європу.Ну що ж, чекаємо на підтримку наступного президента США, бо план у нас є. А поки що, як зазначає Зеленський, дехто починає ставити під сумнів саме слово «перемога». Та це слово точно залишиться в нашому словнику, хоч би як це було незручно.Мені ж було схоже на більше на бізнес план, з пропозиціями бартеру, оскільки моральні цінності і апелювання до мертвого міжнародного законодавства вже є нікчемними, то можна і поторгуватись тим чим залишилось. Типу дайте нам зберегти життя, а ми вам за це останню сорочку..Ну і звичайно трішки забули про корупційні конюшні, які треба вичистити, бо якщо ні, тоді вже ніхто не допоможе.Коротше кажучи "вєлікая і духовная культура", як виявляється, не тільки в рашці, а і на "ЗАХОДІ"https://www.youtube.com/live/YBa8fzQQljE?si=9aWLA1OCS_ujMqkV

Вибори в США – це вже майже реаліті-шоу, де кожен крок політиків схожий на епізод серіалу. Трамп і Камала Гарріс йдуть ніздря в ніздрю, а ми спостерігаємо, як голоси виборців стрибають туди-сюди, немов американські гірки. Ось вам і демократія в дії! Опитування показують, що Трамп та Гарріс практично на рівних. Неймовірно, як Трамп зі своїми "грязними водами" вміє зіграти на маніпуляціях і перетворити будь-яку ситуацію на шоу.Цікава деталь – перенесений Рамштайн через "ситуацію в США". Байден, схоже, зараз більше зайнятий тим, щоб втриматися на ногах і не впасти, ніж допомагати Україні. Та й Камала Гарріс не поспішає брати на себе відповідальність. Всі зосереджені на виборцях, які ще не визначилися, а ми, українці, поки чекаємо на свої далекобійні іграшки.До речі, у нас ще й Папа Римський намагався "підкрутити" мир. Але подарунки від Папи, на жаль, поки що не вирішують проблему: тендітна квіточка миру проти танків і ракет виглядає... ну, як мінімум, слабенько. Та ми не здаємося! Зеленський пояснював Папі на пальцях, що це не "легкий внутрішній конфлікт", а справжня війна, і, до речі, з нашим давнім "другом" – росією.Отже, чекаємо на результати виборів у США, і на нову дату Рамштайну. А поки – насолоджуємося політичним шоу, бо справжня інтрига ще попереду. А головне питання: чи встигнемо ми отримати далекобійні ракети до того, як Трамп знову сяде в Білий дім?"Про це поговорили разом з Альона Шевченко   та Андрій Штангрет  у відео на Апостроф TVhttps://youtu.be/0pdm523prMk?si=eaKi8JeO2NptZxct

«Нова дата засідання Контактної групи з питань оборони України наразі не визначена», — сказав, як відрізав речник Пентагону Пет Райдер. «Наразі не можу назвати нам нову дату та місце проведення. Ми над цим працюємо, і, безумовно, щойно ми визначимось, обов’язково повідомимо», - наголосив Райдер.Коли це може статися, і чи прилетить взагалі Байден до Європи до дати виборів у США. Відповідь на це запитання ми шукали сьогодні разом з колегами в рамках проекту Центру громадської аналітики «ВЕЖА». Учасниками сьогоднішньої програми були:• Петро Олещук - політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» • Андрій Городницький - громадський діяч, політолог, волонтер, кандидат філософських наук.• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, кандидат політичних наук, член громадської ради при МЗС України• Валерій Клочок – керівник ЦГА ВЕЖАПро це детально за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=5DX-ZkUORP4